Тривалість зберігання та проростання насіння дрібноквіткового орегано (Origanum tyttanthum) у каршинському регіоні
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Arabova, Nodira
Alfraganus University, Тashkent, Uzbekistan
Maxmarajabov, Doston
Turon University, Karshi, Uzbekistan
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Том :
105
Випуск :
2
ISSN :
1728-2748
Початкова сторінка :
5
Кінцева сторінка :
8
Цитування :
[APA 7] Arabova, N., & Maxmarajabov, D. (2026). Storage duration and seed germination of small-flowered oregano (Origanum tyttanthum) in the Karshi region. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 105(2), 5–8. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2026.105.5-8
[ДСТУ] Arabova N., Maxmarajabov D. Storage duration and seed germination of small-flowered oregano (Origanum tyttanthum) in the Karshi region. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2026. Vol. 105, no. 2. P. 5—8. DOI: 10.17721/1728.2748.2026.105.5-8 (date of access: 10.09.2026).
Вступ. Розвиток фармацевтичної промисловості Узбекистану на основі місцевої природної сировини, зменшення імпортної залежності та підвищення експортного потенціалу потребує науково обґрунтованого впровадження у культуру перспективних ефіроолійних видів рослин. Дрібноквіткова орегано ("тог'райхон", Origanum tyttanthum Gontsch., Lamiaceae), ендемік Центральної Азії, є цінним ефіроолійним видом рослини. Її ефірна олія характеризується високим вмістом карвакролу, тимолу та інших терпенових компонентів, що визначає антисептичні й технологічно важливі властивості. Водночас природні популяції виду піддаються значному антропогенному навантаженню, а ефективне створення промислових плантацій потребує розвитку надійної насіннєвої бази. Ключовими показниками якості насіння є тривалість зберігання та динаміка схожості, які можуть істотно змінюватися за умов аридного континентального клімату Каршинського регіону. Метою цього дослідження було визначити оптимальний вік насіння O. tyttanthum для посіву в умовах Каршинського регіону, оцінити вплив різних режимів зберігання на лабораторну та польову всхожість, а також охарактеризувати ранню динаміку росту зародкових органів після весняного посіву.
Методи. Насіння O. tyttanthum, зібране протягом 2020–2024 рр. у гірських районах Кашкадар'їнської області, зберігали за кімнатної температури (+18…+22 °C) і в умовах охолодження (+4 °C). Всхожість визначали в лабораторних умовах (чашки Петрі) і в польових дослідах шляхом обліку сходів на експериментальній ділянці. Динаміку росту зародка, сім'ядоль і гіпокотиль-кореня контролювали протягом 30 діб у посівах, закладених 25 березня 2024 року. Отримані дані обробляли методами описової статистики та зображували у вигляді діапазонів значень.
Результати. За умов кімнатного зберігання лабораторна всхожість свіжозібраного насіння становила 7–9 %, зростала до 32–38 % на третьому місяці й досягла максимуму 78–82 % на дванадцятому місяці; польова всхожість у цей період коливалася в межах 74–80 %. Після 18 місяців зберігання спостерігалося поступове зниження всхожості (лабораторна: 70–78 %; польова: 62–70 %), а після 36 місяців відбулося різке падіння життєздатності (30–40 % та 22–34 %, відповідно). За умов охолодженого зберігання (+4 °C) насіння зберігало високу життєздатність навіть після 36 місяців (86–89 %). Найінтенсивніший ріст зародкових органів спостерігався в інтервалі 22–30 днів і чітко корелював із підвищенням температури до 24–28 °C і збільшенням вологості після поливу.
Висновки. Оптимальний вік насіння O. tyttanthum для посіву в умовах Каршинського регіону становить 6–15 місяців після збирання. Для тривалого зберігання насіннєвого матеріалу рекомендується холодовий режим (+4 °C), який суттєво сповільнює процеси старіння. Отримані результати мають практичне значення для формування насіннєвої бази та введення O. tyttanthum у культуру.
Методи. Насіння O. tyttanthum, зібране протягом 2020–2024 рр. у гірських районах Кашкадар'їнської області, зберігали за кімнатної температури (+18…+22 °C) і в умовах охолодження (+4 °C). Всхожість визначали в лабораторних умовах (чашки Петрі) і в польових дослідах шляхом обліку сходів на експериментальній ділянці. Динаміку росту зародка, сім'ядоль і гіпокотиль-кореня контролювали протягом 30 діб у посівах, закладених 25 березня 2024 року. Отримані дані обробляли методами описової статистики та зображували у вигляді діапазонів значень.
Результати. За умов кімнатного зберігання лабораторна всхожість свіжозібраного насіння становила 7–9 %, зростала до 32–38 % на третьому місяці й досягла максимуму 78–82 % на дванадцятому місяці; польова всхожість у цей період коливалася в межах 74–80 %. Після 18 місяців зберігання спостерігалося поступове зниження всхожості (лабораторна: 70–78 %; польова: 62–70 %), а після 36 місяців відбулося різке падіння життєздатності (30–40 % та 22–34 %, відповідно). За умов охолодженого зберігання (+4 °C) насіння зберігало високу життєздатність навіть після 36 місяців (86–89 %). Найінтенсивніший ріст зародкових органів спостерігався в інтервалі 22–30 днів і чітко корелював із підвищенням температури до 24–28 °C і збільшенням вологості після поливу.
Висновки. Оптимальний вік насіння O. tyttanthum для посіву в умовах Каршинського регіону становить 6–15 місяців після збирання. Для тривалого зберігання насіннєвого матеріалу рекомендується холодовий режим (+4 °C), який суттєво сповільнює процеси старіння. Отримані результати мають практичне значення для формування насіннєвої бази та введення O. tyttanthum у культуру.
Галузі знань та спеціальності :
Природничі науки::Біологічні науки::Ботаніка
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки::Сільськогосподарські науки::Рослинництво
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
371.62 KB
Контрольна сума :
(MD5):142fca556ec789ec64607d29d0aa2f59
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution 4.0 International