Україна в медіапросторі Китаю: репрезентація, громадська думка та перспективи поліпшення медіаіміджу

На Ж. Україна в медіапросторі Китаю: репрезентація, громадська думка та перспективи поліпшення медіаіміджу : дис. ... доктора філософії : 061 Журналістика. Київ, 2025. 238 с.

На Ж. Україна в медіапросторі Китаю: репрезентація, громадська думка та перспективи поліпшення медіаіміджу. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі журналістики за спеціальністю 061 «Журналістика». — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025.
У дисертації досліджені особливості репрезентації України в китайських традиційних і соціальних медіа, проаналізована громадська думка про Україну в Китаї, окреслені перспективи розбудови позитивного медіаіміджу України.
Імідж України на міжнародній арені зазнав суттєвої трансформації на тлі російсько-української війни, яка докорінно змінила уявлення народів світу про українців, їхній характер, звичаї тощо. Новини про перебіг воєнних дій займали перші шпальти всіх світових ЗМІ. Водночас китайські медіа досить стримано подавали інформацію про події в Україні, що суттєво вплинуло на сприйняття громадянами Китаю російсько-української війни та України загалом. Тож обрана тема набула особливої актуальності у зв’язку з необхідністю об’єктивної репрезентації України в медіапросторі Китаю і з потребою розширення представлення Української держави в різних видах китайських медіа, які значною мірою впливають на формування суспільної думки громадян Китаю.
Метою дослідження є окреслення особливостей представлення України в медіапросторі Китаю, які суттєво впливають на формування громадської думки, визначення шляхів поліпшення медіаіміджу України в майбутньому. Дослідження охоплює аналіз ролі різних медіаканалів у репрезентації України, зокрема офіційних інформаційних видань, соціальних мереж і наукових джерел. Проведення онлайн-анкетування ставило за мету дослідити образ України поміж пересічних громадян Китаю, а експертні інтерв’ю сприяли формулюванню рекомендацій щодо поліпшення медіаіміджу в майбутньому.
У процесі дослідження були застосовані такі методи: аналіз наукової літератури для розуміння механізму формування медіаіміджу країни, особливостей китайського медіаландшафту та інформаційної політики; порівняльного аналізу для визначення чинників дієвості різних медіасередовищ на сприйняття України; контент-аналіз під час збирання й опрацювання матеріалу; частотний аналіз слів для встановлення основних тем публікацій; анкетування для визначення, який образ України на сьогодні сформований у громадян Китаю; експертного інтерв’ю для отримання фахових рекомендацій щодо перспектив поліпшення медіаіміджу країни.
Матеріалом дослідження слугували новинні публікації з ключовими словами «Україна» і «Київ» у китайських медіа, представлених у найбільшій національній дослідницькій базі пошуку новин Huike Database, у період із 01.01.2022 до 22.08.2024, а також наукові публікації про Україну та подорожні нариси й нотатки із головної китайської туристичної платформи Mafengwo.
Аналіз відібраних для дослідження новинних повідомлень, наукових статей і подорожніх нарисів засвідчив, що жорсткий контроль з боку Китайської держави над усіма видами медіа призводить до того, що новини про Україну часто поєднуються з матеріалами про інші держави, що розпорошує увагу реципієнтів, відволікає від нагальних проблем, якою є російсько-українська війна. Такий підхід засвідчує сприйняття війни не як неспровокованої агресії Росії проти України, а як частини складної міжнародної проблематики, де Україні відведена другорядна роль. У новинних повідомленнях переважає акцент на міжнародних відносинах та економіці, водночас обсяг повідомлень про воєнні дії наближений до мінімального. Такий стан пояснюється наявністю суворої цензури в ЗМІ, відповідно, китайські новини про Україну, на відміну від повідомлень у західних медіа, подаються в обмеженому форматі. Саме тому повідомлення про події в Україні присвячені переважно міжнародному статусу України, економічному розвитку та іншим аспектам, тоді як будь-які коментарі щодо війни строго обмежені цензурою як за змістом, так і за обсягом тексту.
Академічні дослідження китайських науковців досить об’єктивно висвітлюють стан різних галузей українського народного господарства, культури тощо, пропорційно приділяючи увагу кожній із них. Зацікавленість українською тематикою помітно зросла упродовж першої половини 2023 р. на тлі російсько-української війни, хоча воєнні питання дослідники не аналізують, приділяючи основну увагу питанням економіки й міжнародних відносин.
Подорожні нотатки й нариси туристичної тематики формують медіаімідж України як привабливої й гостинної країни, яку варто відвідати. Поміж китайських туристів переважає позитивне ставлення до України, попри наявність окремих зауважень щодо шопінгу та інфраструктури. Цікавість до подорожей Україною залишається високою навіть у воєнний час завдяки великій кількості нарисів, нотаток, відгуків на спеціалізованих платформах і сайтах туристичного спрямування.
Швидкий розвиток китайських соціальних медіа й активна їх участь у житті суспільства, у формуванні його поглядів на події у світі засвідчили, що поширення новин більше не є виключною прерогативою традиційних ЗМІ, як-от преса, радіо та телебачення. Інформування сучасного суспільства все частіше відбувається через соціальні медіа, що дає змогу широкій аудиторії отримувати різноманітніші новини, репортажі, інтерв’ю тощо. Соціальні медіа забезпечують швидку інтерактивну комунікацію, водночас надаючи відкриті майданчики для висловлення громадської думки. Тож аналіз дописів у соціальних мережах, як і наукових статей, засвідчує, що ці інформаційні ресурси Китаю подають позитивний та об’єктивний образ України, суттєво впиваючи на суспільну думку.
Якісний аналіз анкетного опитування, у якому взяли участь 106 респондентів, засвідчує загальне позитивне сприйняття України. Учасники опитування схвально оцінили українську культуру, економічний потенціал України і доброзичливість її людей. Однак думки щодо системи освіти та військової могутності України виявилися амбівалентними, наприклад, були висловлені окремі негативні погляди щодо цих питань. Експерти-синологи в інтерв’ю зазначили, що формування медіаіміджу іншої країни, зокрема й України, в медіапросторі Китаю має певну специфіку, зумовлену особливостями національних структур та ідеології. Одним із головних рушіїв поліпшення медіаіміджу України, збільшення її підтримки з боку Китаю в майбутньому має стати перемога в російсько-українській війні. Майбутня економічна і стратегічна технологічна співпраця між Китаєм та Україною матиме значний сприятливий вплив на процес зближення країн і творення медіаіміджу України як потужної європейської держави.
Отже, у медіапросторі Китаю поширений багатовимірний медіаімідж України, переважно як економічно та туристично привабливої країни. Російсько-українська війна в китайських ЗМІ подається не просто як східноєвропейська тема, а як компонент міжнародної проблематики, водночас китайські медіа зазвичай зосереджуються на міжнародних відносинах та економіці, а не на самій війні. Відповідні думки висловили й учасники опитування, загалом позитивно оцінивши більшість запропонованих тверджень. На формування медіаіміджу України в китайському соціумі також впливає рівень двосторонніх відносин, які необхідно зміцнювати та поглиблювати в повоєнний період, одночасно підвищуючи обізнаність громадськості про Україну, яка значно зменшилася з початком повномасштабної російсько-української війни.