Петрографічні сади: історія, класифікація, використання

[APA 7] Погорільчук, Н. М., Ковтонюк, О. В., & Бортник, С. Ю. (2026). Петрографічні сади: історія, класифікація, використання. Фізична географія та геоморфологія, 49(1 (131)), 30–39. https://doi.org/10.17721/phgg.2026.49.1/131.04

[ДСТУ] Погорільчук Н. М., Ковтонюк О. В., Бортник С. Ю. Петрографічні сади: історія, класифікація, використання. Фізична географія та геоморфологія. 2026. Т. 49, № 1 (131). С. 30—39. URL: https://doi.org/10.17721/phgg.2026.49.1/131.04 (дата звернення: 13.08.2026).

Метою даної роботи є дослідження феномену колекцій гірських порід під відкритим небом, зокрема аналіз термінології та назв, що використовуються у науковій літературі різних країн, історії формування таких колекцій, підходів до їх класифікації, значення для суспільства, а також перспективи розвитку практики їх створення в Україні. Дане дослідження має оглядовий характер та спирається на аналіз інформації з різних джерел та польових спостережень авторів. Методичну основу роботи становлять бібліографічний аналіз, контент-аналіз та наукове узагальнення. Петрографічні сади існують щонайменше з XVIII ст., однак різке зростання їх кількості припадає на початок XXI ст. і значною мірою пов’язане з розвитком геотуризму. Огляд термінів, що використовується для означення даних об’єктів, засвідчив відсутність усталеної термінології в науковій літературі з цієї тематики. У роботі на прикладі вибірки з 23 об’єктів розглянуто класифікації за такими критеріями, як спосіб експонування, просторова організація, функціональне призначення, принцип відбору зразків і обсяг колекцій. Наведені класифікації можуть застосовуватися комплексно, взаємно доповнюючи одна одну та забезпечуючи детальну характеристику петрографічних садів. Аналіз функціонального призначення петрографічних садів показав, що поряд з освітньо-геотуристичним значенням зростає і їх соціально-психологічна роль. Відзначено, що в Україні кількість таких об’єктів залишається незначною, однак перспективи їх розвитку є доволі широкими завдяки різноманітності геологічної будови та мінеральних ресурсів, зростанню інтересу до геотуризму та актуальності збереження геоспадщини. Обґрунтовано доцільність розгляду петрографічних садів як поліфункціональних інструментів підвищення геокультурної свідомості суспільства.

Ключові слова :

петрографічні сади геологічні колекції під відкритим небом георізноманіття геотуризм геокультура petrographic gardens open-air geological collections geodiversity geotourism geoculture

Галузі знань та спеціальності :

10 Природничі науки

Галузі науки і техніки (FOS) :

Природничі науки

Файл(и) :

Завантажити

Формат :

Adobe PDF

Розмір :

3.85 MB

Контрольна сума :

(MD5):af78251d928df8c10eb55e7d8dafc0a4