Синтез і характеристика нових хінолін-вмісних поліметакрилатів з азометиновими фрагментами

Смокал, Л., Студзинський, С., & Солодуха, Г. (2025). Синтез і характеристика нових хінолін-вмісних поліметакрилатів з азометиновими фрагментами. Вісник київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія, 1 (60), 46-51. https://doi.org/10.17721/1728-2209.2025.1(60).7

Вступ. Розробка нових матеріалів на основі азометин-вмісних похідних дає можливість створювати високоефективні оптичні перемикачі, оптичні хвилеводи та фоторезисти. Полімерні матеріали з хромофорними фрагментами дозволяють зменшити час відгуку та покращити контрастність рідкокристалічних дисплеїв і використовуються для оптичного зберігання даних.

Методи. ПМР-спектри (400 МГц) усіх сполук записано на спектрометрі Varian Mercury 400 у диметилсульфоксиді (ДМСО-d6) та дейтерохлороформі (CDCl₃) відносно тетраметилсилану. Реєстрацію спектрів оптичного поглинання одержаних сполук виконували на спектрометрі Perkin-Elmer UV/VIS Lambda 365 за кімнатної температури. Кінетику термоініційованої радикальної полімеризації досліджували дилатометричним методом. Товщину зразків голографічних носіїв вимірювали за допомогою інтерференційного мікроскопа МІІ-4.

Результати. Хінолін-4-іл-метилен-амінофеноли були отримані шляхом одностадійної реакції конденсації 4-амінофенолів з хінолін-4-карбальдегідами. На основі їх метакрилатів методом вільнорадикальної полімеризації було синтезовано гомополімери, а також кополімери з метилметакрилатом. Встановлено, що синтезовані мономери полімеризуються зі швидкістю більшою, ніж для метилметакрилату, оскільки швидкість обриву ланцюга зменшується внаслідок стеричних перешкод. Склад кополімерів (мольне співвідношення мономерних ланок) було визначено за даними ПМР-спектроскопії, це значення є близьким до вихідного співвідношення мономерів. На основі синтезованих азометинових полімерів створені плівки для голографічного запису шляхом нанесення їх розчинів в 1,2-дихлоретані на скляні підкладки.

Висновки. Експериментальні результати, одержані при термоініційованій радикальній полімеризації синтезованих мономерів, підтверджують здатність останніх до активної гомополімеризації. Дослідження спектрів поглинання синтезованих сполук демонструють індивідуальну фоточутливість у відповідному спектральному діапазоні.