ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ УНИВЕРСИТЕТСЬКОЇ АВТОНОМІЇ (ХІХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)

Дем'яненко, Н. (2016). THE DISCOURSE AND PRACTICES OF UNIVERSITY AUTONOMY FROM THE EARLY XIX CENTURY UNTIL THE PRESENT TIME. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогіка, 2(4), 13–17.

Феномен "університетської автономії" розкрито у наукових і політичних дискусіях початку ХІХ – ХХ ст.(М.І.Костомаров, В.І.Ленін, М.І.Пирогов, М.В.Сперанський та ін.), змісті загальних статутів імператорських університетів (1804, 1835, 1863, 1884) та практиці Харківського (1804), Київського (1834) і Новоросійського (1865) університетів. Констатовано, що на початку ХХІ ст. Україна знаходиться в ситуації подолання наслідків централізованого управління вищою освітою і розвитку тих рис академічного життя, які здатні забезпечити лібералізацію вищої школи. Закон України "Про вищу освіту" (2014) закріплює академічну, організаційну, фінансову автономію університету. Вона залишається основою університетського життя, однак потребує перевизначення з урахуванням більш глибокої інтеграції університету з економікою, ринком праці й програмою розвитку нації.