Соціальні мережі як середовище розвитку читацької культури підлітків

Ковальова О. Д. Соціальні мережі як середовище розвитку читацької культури підлітків : дис. … доктора філософії : 061 Журналістика / Ковальова Олександра Дмитрівна ; наук. кер. Т. С. Крайнікова. Київ, 2025. 327 с.

Проблема підліткового читання набуває стратегічного значення, оскільки освічене суспільство здатне бути конкурентоспроможним на світовій арені. Однак соціологічні дослідження показують, що лише 13% дітей в Україні щоденно читають книжки, а 57% роблять це з примусу (Всеукраїнське соціологічне дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», 2020). В умовах зростання популярності електронних та аудіокниг, а також соціальних мереж, підлітки все більше сприймають книгу як один із засобів інформації, а не як «підручник життя». Соціальні мережі можуть бути використані для розвитку читацької культури, просування навчальних проєктів та формування медіакритичного ставлення серед підлітків.
Мета дослідження — з’ясування середовищного потенціалу соціальних мереж для просування читацької культури українських підлітків, стратегічного людського розвитку молоді.
Така мета передбачає об’єктивний погляд на комплексну проблему сучасного «нечитання підлітків», пізнання підлітка як якісно нового типу читача, дослідження можливостей креативного використання соцмереж для розвитку читацької культури підлітків замість марної їх критики.
Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких наукових та практичних завдань:
1) Зробити огляд наукових досліджень про читацьку культуру, формати, алгоритми, функціонування соціальних мереж, поведінкові моделі підлітків, зібрати дані вторинних емпіричних досліджень.
2) Розробити методику проведення дослідження потенціалу соціальних мереж для розвитку читацької культури підлітків.
3) Провести первинні медіадослідження: моніторинг популярних соціальних мереж (книжкові спільноти, лідери думок), експертні інтерв’ю та анкетування підлітків для з’ясування інформаційних потреб підліткової аудиторії у споживаних медій.
4) Описати результати дослідження потенціалу соціальних мереж для розвитку читацької культури підлітків.
Об’єкт — найбільш відвідувані українськими підлітками соціальні мережі: тікток, ютуб та інстаграм.
Предмет — середовищний потенціал соціальних мереж для розвитку читацької культури підліткової аудиторії, самоконструювання підлітка як читача.
Теоретична база дослідження. Теоретична база дослідження побудована на міждисциплінарному підґрунті — інтегрує концепції теорії аудиторії, медіакультури, читацької культури, соціальних мереж, маркетингу, мотивації та навчання. Важливими є праці Ж. Дерріда, Г. Р. Яусса і В. Ізера, які досліджують читання як феномен інтерпретації та комунікації, а також концепти сучасної літератури, трансформації читання та його інтерпретації через цифрові медіа. Теорія соціальних мереж базується на ідеях Дж. Барнса, А. Каплана та М. Халейна, які визначають соцмережі як структури з вузлами та зв’язками. Н. Зелінська, Е. Огар, Т. Крайнікова аналізують медіакультуру та читання в контексті українського суспільства.
На основі напрацьованої теоретичної бази виявлено прогалини в знаннях, сформульовано наукову проблему — і висунуто гіпотези:
1) Соціальні мережі — це публічні простори, середовища, в яких підлітки, як «цифрові аборигени», «мережеве покоління», задовольняють свої потреби в спілкуванні, інформації, розвагах.
2) Соціальні мережі володіють комунікативним, просвітницьким, рекреаційним та іншими потенціалами, які можливо використати для формування та просування читацької культури підлітків.
Матеріал дослідження. В основу дослідження покладено зібраний емпіричний матеріал у соцмережах ТікТок, Ютуб, Інстаграм:
• тікток: акаунти 2189 авторів із 37 725 публікаціями;
• ютуб: 936 акаунтів із 7866 публікаціями;
• інстаграм: 455 авторів із 5031 публікацією.
На основі алгоритмів системи YouScan в подальшому були сформовані вибірки із цих матеріалів, які підлягали аналізу.
Методологія дослідження. Дослідження виконане за допомогою комплексу методів. Серед теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення.
У дослідженні використано емпіричні методи:
• анкетне опитування підлітків «Читання книг і соцмережі» (2023), яке дало змогу дослідити взаємозв’язок між читацькими звичками та активністю підлітків у соціальних мережах;
• медіамоніторинг контенту читацьких спільнот «Українські книжкові спільноти» на платформі YouScan (01.09.22 — 31.08.23), що забезпечив кількісну та якісну оцінку популярних тем і трендів серед українських читачів у соцмережах;
• експертне інтерв’ю «Онлайн-контент про книги в освітньому процесі» (2024), яке сприяло глибшому розумінню ролі онлайн-контенту в формуванні читацької культури підлітків та інтеграції книжкових рекомендацій у навчальний процес через цифрові платформи.
Етап первинних емпіричних досліджень був проведений у вересні 2022 — серпні 2023. Був проведений моніторинг популярних соціальних мереж, включно з аналізом діяльності читацьких спільнот, книжкових блогерів та освітніх проєктів; організовано опитування підлітків для виявлення їхніх читацьких інтересів, вподобань та способів використання соцмереж.
Етап аналізу та інтерпретації даних проведено в період січень 2024 — серпень 2024. В цей період здійснено експертні інтерв’ю з викладачами та книжковими блогерами, що дозволило отримати якісні дані щодо потенціалу соцмереж у розвитку читацької культури. Його результати акумульовано в Розділах 3–4, висновках до розділів та загальних до дисертації.
Робочі гіпотези в процесі дослідження підтверджено.
Основні висновки роботи:
1) Соціальні мережі — це специфічна конфігурація умов і реалій, публічні сфери, середовища, в яких відбувається людський розвиток. У цих середовищах підлітки задовольняють потреби у спілкуванні, доступі до інформації та розвагах, що, у свою чергу, створює передумови для інтеграції читацької культури у їхнє повсякденне цифрове життя.
2) Соціальні мережі володіють середовищними потенціалами для розвитку читацької культури підлітків:
• комунікативний;
• рекреаційний;
• просвітницький.
Інтерактивне середовище соцмереж сприяє обговоренню літератури, обміну думками та формуванню читацьких спільнот, що стимулює розвиток читацьких комунікацій. Завдяки доступу до просвітницького контенту соцмережі задовольняють пізнавальні потреби підлітків, популяризуючи читання та формуючи зацікавленість до літератури. Рекреаційні та психотерапевтичні можливості цих платформ створюють комфортне середовище для емоційного відновлення, підтримують пошук книжок, що відповідають індивідуальним емоційним потребам, інтегруючи читання у повсякденне життя молоді.
3) Соціальні мережі слід розглядати не як платформи для безпосереднього читання книг, а як середовище для комунікації про книги, обговорення літературних творів та їх популяризації.
Книжкові спільноти в соцмережах (букток, буктуб і букстаграм) є платформами, які формують новий формат читацької комунікації. Вони забезпечують підліткам простір для обговорення літератури та розвитку читацьких звичок через інтерактивні формати контенту.
4) Підлітки використовують читання для ескапізму та емоційної розрядки, а популярні жанри слугують антистресовим інструментом, підтримуючи психологічне благополуччя в умовах сучасних викликів.