Інтеграція осіб з порушенням рухової функції в соціальне середовище громади

Захаров Е. Інтеграція осіб з порушенням рухової функції в соціальне середовище громади : кваліфікаційна робота ... магістра : 231 Соцільна робота / Захаров Едуард Георгійович ; наук. кер. Н. М. Чернуха. Київ, 2025. 98 с.

Об’єкт: процес інтеграції осіб з порушенням рухової функції у соціальне середовище громади. Предмет: соціально-педагогічні, психологічні та організаційні чинники, які впливають на ефективність інтеграції осіб з порушенням рухової функції в соціальне середовище громади.
Мета: виявлення особливостей та ресурсів, що впливають на інтеграцію осіб з порушенням рухової функції в соціальне середовище громади, а також розробка практичних рекомендацій для підвищення ефективності цього процесу. Методологічну основу роботи становлять принципи інклюзії, міждисциплінарного підходу, соціального партнерства та двосторонньої інтеграції (―суб’єкт — громада‖).
Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел, порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду, анкетування, інтерв’ювання, спостереження, а також елементи кількісної та якісної обробки емпіричних даних.
У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти інтеграції осіб з порушенням рухової функції: сутність соціальної інтеграції як двостороннього процесу, роль громади у забезпеченні інклюзивного середовища, міжнародні стандарти й концепти, а також аналіз кращих практик інклюзивної політики.
У другому розділі проаналізовано практичні аспекти реалізації інклюзивної політики у громадах. Емпіричне дослідження було проведено на базі ТОВ «ТАІР КОМПАНІ», клінічної лікарні «Феофанія» та Центру ветеранського розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Опитано 17 осіб з порушенням рухової функції (15 чоловіків та 2 жінки) та 6 представників соціальних інституцій Києва. Використано спеціально розроблені анкети, чек-листи для спостереження, а також методику ―індексу інклюзії‖ для оцінки рівня готовності громади до інтеграції. Результати дослідження дозволили виявити типові бар’єри (фізичні, інформаційні, комунікативні) та визначено рівень відкритості громад до потреб людей з обмеженими можливостями.
У третьому розділі запропоновано проєктну модель двосторонньої інтеграції осіб із порушенням рухової функції у середовище громади. Модель включає механізми реабілітації, формування комунікації між суб’єктами інтеграції, соціальні технології залучення до активної громадської участі, а також систему моніторингу з використанням індексу інклюзії для оцінки динаміки змін.
Наукова новизна дослідження полягає в уточненні змісту поняття ―двостороння інтеграція‖, адаптації індексу інклюзії до місцевого рівня та розробці проєктної моделі соціально-педагогічного супроводу. Практичне значення полягає у можливості застосування результатів дослідження для вдосконалення інклюзивної політики в громадах, розробки тренінгових та навчальних програм для соціальних працівників, адаптації інфраструктурних рішень.