Параметри
ГЕНДЕРНІ ДИСПРОПОРЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ: КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
13 листопада 2024 р.
Автор(и) :
Epel O. V.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
4
Цитування :
V., E. O. (2024). GENDER DISPROPORTIONS IN THE LABOR MARKET: KEY ASPECTS DURING WAR AND POST-WAR RECOVERY. Social Law(4). https://doi.org/10.32751/2617-5967-2024-04-02
У статті досліджуються гендерні диспропорції на ринку праці та визначаються їх ключові аспекти під час війни. Автором зауважено, що не зважаючи на численні спроби держави урегулювати питання гендерної рівності таким чином, щоб вона залишилася не лише як декларативний припис, але й активно застосовувалися на практиці, все ж таки досить часто виникають гендерні диспропорції на ринку праці, які обумовленими різними негативними чинниками, одним із яких стала війна. У статі автором серед гендерних диспропорцій виділені такі як: нерівний доступ жінок до отримання освіти в окремих спеціальностях, незабезпечення жінкам належним чином можливостей у підвищенні їх професійної кваліфікації, різниця оплати праці чоловіків та жінок за рівнозначною посадою, складність у доступі жінок до можливостей та користування всіма необхідними інструментами з метою кар’єрного росту, різниця в умовах праці та організації робочого часу чоловіків та жінок, наявність особливих вимог під час працевлаштування.
У статті особливо увагу приділено праці жінок в умовах війни та попиту на робітничі професії. Висловлено суб’єктивно негативну думку стосовно скасування Переліку важких робіт та робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці. Зауважено на тому, що все ж таки доцільним було б прийняти оновлений Перелік таких видів робіт, до яких забороняється залучати жінку, з урахуванням умов сьогодення (війни та всіх наслідків, які вона спричинила) та врахуванням основної мети – це збереження репродуктивного здоров'я жінки.
Зроблено висновок, про те, що хоча Україна з кожним роком намагалась посилити гендерну політику та утвердити гендерний напрям, проте війна в Україні, все ж таки ще більше створила необхідність у прискоренні гендерної рівності у сфері зайнятості, а саме у розробці національних програм для жінок, з метою надання їм можливостей в отриманні нового професійного досвіду та нових знань, а також забезпечення моральною підтримкою в освоєнні нових професій. Такий підхід до урегулювання праці жінок створив би більш комфортні умови для підвищення жінкою свого професійного розвитку та кар’єрного росту, а як «наслідок» отримання гідної конкурентоспроможної заробітної плати.
У статті особливо увагу приділено праці жінок в умовах війни та попиту на робітничі професії. Висловлено суб’єктивно негативну думку стосовно скасування Переліку важких робіт та робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці. Зауважено на тому, що все ж таки доцільним було б прийняти оновлений Перелік таких видів робіт, до яких забороняється залучати жінку, з урахуванням умов сьогодення (війни та всіх наслідків, які вона спричинила) та врахуванням основної мети – це збереження репродуктивного здоров'я жінки.
Зроблено висновок, про те, що хоча Україна з кожним роком намагалась посилити гендерну політику та утвердити гендерний напрям, проте війна в Україні, все ж таки ще більше створила необхідність у прискоренні гендерної рівності у сфері зайнятості, а саме у розробці національних програм для жінок, з метою надання їм можливостей в отриманні нового професійного досвіду та нових знань, а також забезпечення моральною підтримкою в освоєнні нових професій. Такий підхід до урегулювання праці жінок створив би більш комфортні умови для підвищення жінкою свого професійного розвитку та кар’єрного росту, а як «наслідок» отримання гідної конкурентоспроможної заробітної плати.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
468.44 KB
Контрольна сума:
(MD5):f43aa3ea8e044419d5f6fd6b8e97151e
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.32751/2617-5967-2024-04-02