Шевченкознавчі розвідки у журналі "Літературний архів" (1930–1931): наука у лещатах ідеології (до 100-річчя інституту Тараса Шевченка)

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Калинчук, Алла
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
DOI :
Журнал :
Випуск :
1(29), ч. 1
ISSN :
2410-4094
Початкова сторінка :
193
Кінцева сторінка :
211
Цитування :
[APA 7] Калинчук, А. (2026). Шевченкознавчі розвідки у журналі "Літературний архів" (1930–1931): наука у лещатах ідеології (до 100-річчя інституту Тараса Шевченка). Шевченкознавчі студії, (29), ч. 1, 193–211. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/193-211
[ДСТУ] Калинчук А. Шевченкознавчі розвідки у журналі "Літературний архів" (1930–1931): наука у лещатах ідеології (до 100-річчя інституту Тараса Шевченка). Шевченкознавчі студії. 2026. Вип. 1(29), ч. 1. С. 193—211. DOI: 10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/193-211 (дата звернення: 30.07.2026).
Вступ. На початку 1930-х років публікації і так звані дискусії в часописі Літературний архів" виразно засвідчили процес підпорядкування шевченкознавства ідеологічному тискові. Академічні обговорення дедалі рідше виконували суто наукову функцію і чимраз частіше перетворювалися на інструмент публічного контролю та дисциплінування дослідників. У таких умовах методологічна самостійність поступово витіснялася оцінково-звинувачувальною риторикою, а простір інтерпретацій Шевченкової творчості істотно звужувався. Важливим інституційним чинником цих процесів стало становлення Інституту Тараса Шевченка, у структурі якого журнал фактично виконував функцію друкованого майданчика для апробації й утвердження нових науково-ідеологічних орієнтирів, адже саме через публікації на його шпальтах формувалися нормативні уявлення про допустимі підходи до осмислення спадщини митця. У статті простежено, як матеріали видання фіксували зміну дослідницьких стратегій, звуження інтерпретаційних можливостей і формування редукованого канону шевченкознавства, що надовго закріпився в радянській гуманітаристиці.  Методи. У роботі застосовано описовий та історико бібліографічний методи, частково дискурсивний аналіз та інституційний підхід, які дали змогу розглянути шевченкознавчі публікації не лише як наукові тексти, а й як елементи ширшого ідеологічного та організаційного контексту. Результати. Аналіз студій, рецензій і публічних обговорень у "Літературному архіві" показав, як під впливом ідеологічних настанов трансформувалися дослідницькі пріоритети, обмежувалися тематичні й методологічні можливості інтерпретації творчості Шевченка, а також переглядався науковий статус окремих учених. У цей період було закладено підвалини ранньорадянського канону шевченкознавства, що на десятиліття визначив коло допустимих методів і тем.  Висновки. Матеріали часопису засвідчили поступове витіснення автономного наукового аналізу ідеологічно мотивованими оцінками. Критика та методологічна незалежність дедалі більше поступалися місцем звинувачувальній риториці й практикам публічного контролю над дослідниками, що суттєво вплинуло на подальший розвиток шевченкознавства.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

405.28 KB

Контрольна сума :

(MD5):4231ba385795825e7497ebbba6061fcf

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International