Біохімічні механізми реалізації радіаційно–індукованого апоптозу

Дисертація присвячена дослідженню біохімічних механізмів реалізації програмованої клітинної загибелі, окресленої як апоптоз, в лімфоцитах тимусу та селезінки щурів за дії іонізуючої радіації в дозах 1,0 Гр і 7,78 Гр через 30 хв і 3 год після впливу. Вивчено ядерно-опосередкований, мітохондріальний та рецептор-залежний шляхи реалізації радіаційно– індукованого апоптозу. Дія іонізуючої радіації, як безпосередньо через пошкодження структури нуклеопротеїдних комплексів, так і за рахунок дисбалансу між експресією ряду анти- та проапоптотичних генів, призводить до активації ядерно-опосеред-кованого шляху клітинної загибелі. Дослідження рівня одно-і дволанцюгових розривів ядерної ДНК в лімфоцитах тимусу та селезінки щурів продемонстрували значне підвищення показників, спричинене як безпосереднім впливом радіаційного чинника, так і за рахунок адитивного ефекту активних кисневих метаболітів (АКМ). Пошкодження ДНК ініціаціюють скоординовановану відповідь з залученням системи сенсорних, трансдьюсерних і ефекторних білків, які детектують пошкодження ДНК і при недостатній активності репараційних систем, уможливлюють запуск програмованої клітинної загибелі– апоптозу, активуючи NF-кВ–опосередкований (дволанцюгові розриви ДНК) та р53 –залежний (одноланцюгові розриви ДНК) шляхи. Оцінку репараційних можливостей проводили, визначаючи активність полі(ADP-рибозо)полімерази (ПАРП). Нами встановлено різнонаправлені зміни активності ферменту у лімфоцитах тимусу і селезінки щурів, що узгоджуються з теорією ранніх маркерів апоптозу та уможливлюють ескалацію Са2+, Mg2+–залежного ендонуклеолізу за радіаційного впливу. Реалізація ядерного шляху апоптозу безпосередньо пов’язана зі змінами в регуляції генної експресії завдяки функціонуванню ряду активованих радіаційним чинником редокс– респонсивних транскрипційних факторів – NF-κB, р53, АР-1, під контролем яких знаходяться про-апоптотичні гени. Виявлені зміни вмісту наведених транскрипційних факторів вірогідно спричиняють сенсибілізацію клітини до радіаційно-індукованого апоптозу за рахунок їх взаємної активації з подальшою стимуляцією експресії відповідних генів. Відповідно до сучасних уявлень, провідну роль в радіаційно-індукованій програмованій загибелі відіграє DISC– апоптотична платформа, пов’язана з особливостями функціонування зовнішнього рецептор-опосередкованого шляху апоптозу. Відомо, що одним із найважливіших представників рецепторів смерті родини TNF, пов’язаних з радіаційно-індукованим апоптозом, є Fas-рецептори.

Андрійчук Т. Р. Біохімічні механізми реалізації радіаційно–індукованого апоптозу : 03.00.04 - біохімія : дис. ... д-ра біол. наук / Андрійчук Тетяна Ростиславівна. - Київ, 2017. - 317 с.