Лінгвопрагматичні особливості функціонування тропеїчних засобів у смисловому полі роману Г. Деледди "Плющ"
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2024
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
46
ISSN :
2663-6530
Початкова сторінка :
70
Кінцева сторінка :
87
Цитування :
[APA 7] Охріменко, В. І. (2024). Лінгвопрагматичні особливості функціонування тропеїчних засобів у смисловому полі роману Г. Деледди "Плющ". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, (46), 70–87. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2024.46.06
[ДСТУ] Охріменко В. І. Лінгвопрагматичні особливості функціонування тропеїчних засобів у смисловому полі роману Г. Деледди "Плющ". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2024. № 46. С. 70—87. DOI: 10.17721/2663-6530.2024.46.06 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті проаналізовано лінгвопрагматичний потенціал тропеїчних засобів у смисловому полі роману декадансу Г. Деледди «Плющ» як відображення авторської інтенції – зображення розчарування, безнадії, кризи суспільного устрою та занепаду шляхетних родин Сардинії. Встановлено, що смислове поле роману ґрунтується на поляризованих референтних групах, які складають суб’єкти-персонажі, що належать до вищих або нижчих прошарків населення, а поляризована оцінка (негативна vs позитивна) визначається ядром референтної групи – суб’єктом-персонажем. До приядерної зони відносяться помешкання, оточуючі предмети, природні артефакти. Напрям типізації умов смислотворення задається ядром референтної групи та його іманентною властивістю, що визначає дискретизацію смислового простору.
Смислове поле напруги в межах художнього твору створюється специфічним вживанням тропів. Ключовим тропом є розширена антитеза, що включає уподібнення, персоніфікацію та епітети. В макроакті дескрипції семантика дієслів руху у складі персоніфікацій може набувати негативно-оцінного значення, а локативні маркери можуть входити до складу розширеної антитези.
Під впливом смислового поля лексичні одиниці нейтральної семантики можуть набувати негативно-оцінного значення. Референтні групи, які складають суб’єкти-персонажі, що належать до вищих прошарків населення, та їх іманентна властивість – неспроможність до рішучих дій, визначають вербалізацію системоформотворчих смислів, властивих модальному значенню заперечної можливості. Уподібнення вживаються на позначення негативних емоцій, негативного стану, нестачі життєвих сил, неспроможності здійснювати контроль ситуації. У романі декадансу використовується колірна символіка. Світлі та темні кольори вживаються у складі розширених антитез, до складу яких входять епітети.
Смислове поле напруги в межах художнього твору створюється специфічним вживанням тропів. Ключовим тропом є розширена антитеза, що включає уподібнення, персоніфікацію та епітети. В макроакті дескрипції семантика дієслів руху у складі персоніфікацій може набувати негативно-оцінного значення, а локативні маркери можуть входити до складу розширеної антитези.
Під впливом смислового поля лексичні одиниці нейтральної семантики можуть набувати негативно-оцінного значення. Референтні групи, які складають суб’єкти-персонажі, що належать до вищих прошарків населення, та їх іманентна властивість – неспроможність до рішучих дій, визначають вербалізацію системоформотворчих смислів, властивих модальному значенню заперечної можливості. Уподібнення вживаються на позначення негативних емоцій, негативного стану, нестачі життєвих сил, неспроможності здійснювати контроль ситуації. У романі декадансу використовується колірна символіка. Світлі та темні кольори вживаються у складі розширених антитез, до складу яких входять епітети.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
438.44 KB
Контрольна сума :
(MD5):17622fc6c25ddf01c6b27c45fe6fb850
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International