КОЛЕКТОРСЬКІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВІДКЛАДІВ НИЖНЬОГО ПЛІОЦЕНУ ПЛОЩІ УМІД БАКІНСЬКОГО АРХІПЕЛАГУ

Насібова, Г., Мухтарова, Х., Наріманов, Р. (2022). RESERVOIR PROPERTIES AND PROSPECTIVES OF LOWER PLIOCENE SEDIMENTS IN THE UMID AREA OF THE BAKU ARCHIPELAGO. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(96), 46–52. https://doi.org/10.17721/1728-2713.96.07

Метою дослідження є вивчення та аналіз колекторських властивостей відкладів нижнього пліоцену площі Умід Бакинського архіпелагу та перспективи її нафтогазоносності. Одним з останніх досліджень на площі Умід є геологічна оцінка пластових параметрів для підрахунку запасів вуглеводнів. Раніше отримані результати дозволили достовірніше підрахувати запаси вуглеводнів та планувати пошуково-розвідувальні роботи у правильному напрямку. У 2009 році на V та VII горизонтах продуктивної товщі було виявлено поклади з великими запасами газоконденсату. Так, у св. № 10 на інтервалі глибин 6340–6356 м було отримано 1,2 млн м3/добу газу та 150 т конденсату. Враховуючи, що родовища вуглеводнів у Південнокаспійській западині (ПКЗ) є, як правило, багатоярусними, є підстави прогнозувати наявність вуглеводневих скупчень і в більш глибокозалягаючих товщах.  У проведених раніше дослідженнях комплексно не вивчалася закономірність зміни колекторських властивостей, таких як гранулометричний склад, карбонатність, пористість, проникність, щільність, швидкість поширення ультразвукових хвиль у породах. У нашій роботі вивчено вплив структурно-тектонічної характеристики підняття Уміду Бакинського архіпелагу ПКЗ на формування грязьового вулкана на південно-східному периклінальному зануренні. З урахуванням впливу стискаючих напруг на положення своду складки та кратера грязьового вулкана у зв'язку з конседиментаційним розвитком підняття, обґрунтовуються рекомендації про місце закладання пошукових свердловин для глибокозалягаючих горизонтів. Формування колекторських властивостей порід залежить від тектонічних напруг, що у них виникають. У тектонічно активних зонах висока ймовірність виникнення у породах вторинних колекторських властивостей. Існує стійкий зворотний зв'язок між колекторськими властивостями, карбонатністю та глинистістю, прямий – зі ступенем відсортованості частинок, що складають породи.  Питання, що розглядаються, свідчать про високу ймовірність наявності тут вуглеводневих скупчень й у більш глибокозалягаючих горизонтах осадового розрізу. У майбутньому, ґрунтуючись на проведених нами дослідженнях та геолого-геофізичних методах, можна буде детально оцінити перспективи глибокозалягаючих стратиграфічних одиниць цієї площі, а також ідентичних їй площ.