Параметри
Жанрово-стилістичні особливості подорожнього дискурсу у романі Ж.-Л. Утерса «Місце мерця» та його українському перекладі
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Омельченко, Інна Василівна
Кафедра теорії та практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
Омельченко І. В. Жанрово-стилістичні особливості подорожнього дискурсу у романі Ж.-Л. Утерса «Місце мерця» та його українському перекладі : кваліфікаційна робота … «бакалавр» : 035 Філологія / наук. кер. Р. Савчук. Київ, 2025. 107 с.
Роботу присвячено вивченню подорожнього дискурсу як складного художньо-комунікативного явища. Її метою є виявлення його жанрово-стилістичних особливостей на матеріалі роману Жана-Люка Утерса «Місце мерця», зокрема засобів художньої виразності, та специфіки особливостей їх відтворення в українському перекладі Івана Рябчія. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю поглибленого вивчення специфіки передачі стилістично маркованих одиниць у процесі міжкультурної комунікації, а також недостатньою науковою розробкою феномену подорожнього письма у площині франко-українського художнього перекладу.
Методологічну основу становлять аналітично-описовий, зіставний та семантичний методи, що дали змогу встановити зв’язок між образною системою оригіналу та перекладу, а також простежити функціональні зміщення.
У межах роботи встановлено, що подорожній дискурс характеризується хронотопічною складністю, фрагментарністю композиції, високим ступенем рефлексії та експресивним стилем, що зумовлює складність міжмовної трансляції. Аналіз роману виявив домінування експресивної метафорики, персоніфікацій, еліптичних конструкцій, парцеляції й інших риторичних засобів. Водночас перекладацькі рішення І. Рябчія демонструють використання широкого спектра трансформацій — від калькування окремих одиниць до стилістичної адаптації, що сприяє збереженню ідіостилю автора. Результати дослідження підтверджують, що адекватний переклад подорожнього дискурсу потребує інтерпретаційної гнучкості та глибокого розуміння стилістичних функцій тексту. Робота сприяє розширенню теоретичних засад перекладознавства й окреслює перспективи подальших студій у сфері франко-українського перекладу художньої літератури.
Методологічну основу становлять аналітично-описовий, зіставний та семантичний методи, що дали змогу встановити зв’язок між образною системою оригіналу та перекладу, а також простежити функціональні зміщення.
У межах роботи встановлено, що подорожній дискурс характеризується хронотопічною складністю, фрагментарністю композиції, високим ступенем рефлексії та експресивним стилем, що зумовлює складність міжмовної трансляції. Аналіз роману виявив домінування експресивної метафорики, персоніфікацій, еліптичних конструкцій, парцеляції й інших риторичних засобів. Водночас перекладацькі рішення І. Рябчія демонструють використання широкого спектра трансформацій — від калькування окремих одиниць до стилістичної адаптації, що сприяє збереженню ідіостилю автора. Результати дослідження підтверджують, що адекватний переклад подорожнього дискурсу потребує інтерпретаційної гнучкості та глибокого розуміння стилістичних функцій тексту. Робота сприяє розширенню теоретичних засад перекладознавства й окреслює перспективи подальших студій у сфері франко-українського перекладу художньої літератури.
Галузі знань та спеціальності :
035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
961.25 KB
Контрольна сума:
(MD5):5a9578c8a39ea91c2bf5061063e4d662
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC