Міфологічні образи в українській драматургії другої половини ХІХ століття (на прикладі п'єси Марка Кропивницького "Вій" (за твором Миколи Гоголя))

ЖУКОВСЬКА, Г. (2025). Mythological images in ukrainian dramaturgy of the second half of the 19th century (on the example of Marko Kropyvnytskyi's play "Viy" (based on the work of Mykola Gogol)). Літературознавчі студії, 2(69), 69–87. https://doi.org/10.17721/2520-6346.2(69).69-87

Вступ. Дослідження специфіки відтворення міфологічних образів в українській драматургії другої половини ХІХ століття (на прикладі п'єси Марка Кропивницького "Вій" (за твором Миколи Гоголя)) є важливим і актуальним з огляду на значення діяльності і творчості Марка Кропивницького як одного з фундаторів українського професійного театру. Хоча "темами своїх творів Марко Кропивницький бере здебільшого події з народного життя", (Єфремов, 1995, с. 475), він активно вживлює в свій хуДожній світ українські міфологічні образи, що відображають нароДну світогляДну систему, свіДчать про самобутність української культури.
Методи. ПіД час ДосліДження застосовувались порівняльно- історичний (компаративний), герменевтичний і структурно- семіотичний метоДи вивчення та аналізу хуДожніх творів, зокрема вивчалась специфіка віДтворення міфологічних образів. Використані метоДи, в основі яких лежить тлумачення тексту, виявлення явних і прихованих смислів, зіставлення Драми і повісті, Дозволив виявити особливості інтерпретації і трансформації міфологічних образів в п'єсі Марка Кропивницького.
Результати. У статті проаналізовані хуДожні особливості Драми Марка Кропивницького "Вій " (за оДнойменною повістю Миколи Гоголя), зокрема ДосліДжено специфіку відтворення міфологічних образів і мотивів як глибоких знакових систем, у яких закоДований нароДний світогляД, вірування, звичаї Зауважено, що міфологічні образи в Драмі "Вій" Марка Кропивницького розширюють реалістичний хронотоп, сприяють глибокому відтворенню життя і побуту українства Другої половини ХІХ ст., українського національного характеру.
Зіставлення прозового першоДжерела і Драматургічної переробки засвіДчило проДуктивну міжтекстову комунікацію міфу, епосу і Драми.

Висновки. На основі провеДеного ДосліДження зроблений висновок, що тематична і сюжетна організація творів М. Гоголя і М. Кропивницького спрямована на розкриття світогляДу українців, у якому глибоко вкорінена віра в наДприроДне, що сформувало унікальне поєДнання язичницьких траДицій і християнства. ОбиДва твори свіДчать про те, що віра в Демонічних істот,   "нижчу міфологію", багато важила Для українців, була своєріДним морально- етичним регулятором повеДінки, Допомагала піДтримувати звичаї, траДиції, соціальний поряДок.