Тарас Шевченко як суб'єкт російської імперської пропаганди
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Крупач, Микола
Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1(29), ч. 1
ISSN :
2410-4094
Початкова сторінка :
269
Кінцева сторінка :
291
Цитування :
[APA 7] Крупач, М. (2026). Тарас Шевченко як суб'єкт російської імперської пропаганди. Шевченкознавчі студії, (29), ч. 1, 269–291. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/269-291
[ДСТУ] Крупач М. Тарас Шевченко як суб'єкт російської імперської пропаганди. Шевченкознавчі студії. 2026. Вип. 1(29), ч. 1. С. 269—291. DOI: 10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/269-291 (дата звернення: 30.07.2026).
Вступ. Збройна агресія Росії проти України у ХХІ ст. черговий раз змушує українців піддавати більш глибинному аналізу історію взаємин із сусіднім народом. Важливим етапом на цьому шляху стає подолання міфів, витворених російською імперською пропагандою впродовж століть. Передусім це стосується політичних міфів, пов'язаних з іменами українських національно-державницьких діячів, зокрема й письменників.Тож метою дослідження є спроба прослідкувати витоки та критично проаналізувати політично-пропагандистський міф про начебто вплив на творчість Тараса Шевченка російського письменника й політичного діяча Миколи Чернишевського.Методи. Використані засоби культурно-історичного, біографічного, психоаналітичного, порівняльного та герменевтичного методів, а також методів міфотворчого та інтертекстуального аналізів.Результати. Імперський пропагандистський міф про начебто вплив М. Чернишевського на політичний світогляд Т. Шевченка вперше вдалося виявити в працях українського літературознавця Євгена Шабліовського, опублікованих у середині 1930 рр. Та незабаром учений був заарештований російським окупаційним режимом. Тож ініціативу продовження теми підхопили вже з російського боку, зокрема її висвітлювали Наталя Чернишевська та Марієтта Шагінян. А згодом цю тему порушувала низка як українських, так і російських науковців та митців. У підсумку доволі бездоказове твердження про начебто вплив М. Чернишевського на політичний світогляд уже зрілого Т. Шевченка переросло в монументальний пропагандистський міф, який був відображений не тільки в псевдонаукових публікаціях, але й у кінематографі, художній літературі та образотворчому мистецтві.Висновки. Розкрито, що факт перетинання шляхів звільненого із заслання Т. Шевченка з молодшим за нього М. Чернишевським був використаний російською імперською пропагандою для ілюстрації начебто зміни політичних поглядів уже зрілого українського поета, зокрема, з національно-державницьких ("націоналістичних") на інтернаціонально-соціальні. У пропагандистській інтерпретації Т. Шевченко на схилі літ начебто переставав бути ворогом російського окупаційного режиму загалом, а перетворювався лише на борця з царатом. Подібні твердження викликали різку критику українських емігрантів, зокрема Євгена Маланюка, Василя Барки, Юрія Бойка та інших.
Галузі знань та спеціальності :
B11 Філологія (за спеціалізаціями)
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
445 KB
Контрольна сума :
(MD5):34e828d262e8378f2ab6483f6e996f5c
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International