Новоутворення заліза у дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтах (Stagnic rEtisols) Прибескидського Передкарпаття

Паньків, З. П.; Ілясевич, О. Р.

Новоутворення заліза у дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтах (Stagnic rEtisols) Прибескидського Передкарпаття

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

2017

Автор(и) :

Паньків, З. П.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Ілясевич, О. Р.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Мова основного тексту :

Ukrainian

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9375

Журнал :

Фізична географія та геоморфологія

Випуск :

3 (87)

ISSN :

0868-6939

Початкова сторінка :

121

Кінцева сторінка :

127

Цитування :

[APA 7] Паньків, З. П., & Ілясевич, О. Р. (2017). Новоутворення заліза у дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтах (Stagnic rEtisols) Прибескидського Передкарпаття. Фізична географія та геоморфологія, (3 (87)), 121–127. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9375

[ДСТУ] Паньків З. П., Ілясевич О. Р. Новоутворення заліза у дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтах (Stagnic rEtisols) Прибескидського Передкарпаття. Фізична географія та геоморфологія. 2017. № 3 (87). С. 121—127. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9375 (дата звернення: 26.07.2026).

Ортштейни – новоутворення заліза в ґрунтах, що характеризуються сезонно-спорадичними глейовими процесами, чергуванням окисно-відновних умов. Ортштейни є індикатором глеєутворення, що виникає в результаті перезволоження ґрунтів поверхневими водами в умовах застійно-промивного водного режиму. В статті проаналізовано особливості поширення новоутворень заліза у дерново-підзолистих поверхнево оглеєних ґрунтах Прибескидського Передкарпаття. На основі власних польових досліджень встановлено особливості профільного розподілу ортштейнів і їхню будову. Встановлено, що найбільший вміст ортштейнів (6,2-7,8 %) овальної форми, бурого та вохристо-бурого забарвлення розміром від 0,1 до 1,0 см характерний для елювіального горизонту. В ілювіальному горизонті ортштейни відсутні. Вперше встановлено ареал ортштейнів у межах перехідного до породи горизонту досліджуваних ґрунтів, де їхній вміст становить 16,0-18,0 %. Ортштейни мають овальну та продовгувату форму, складені кільцями чорного та вохристо-бурого забарвлення, а їхній розмір коливається від 1,0 до 5,0 см. У дрібноземі та ортштейнах в межах генетичних горизонтів визначено валовий хімічний склад. Валовий хімічний аналіз свідчить, що ортштейни в основному складені оксидами Заліза (Fe2O3) та Мангану (MnО). Найбільший вміст цих елементів у елювіальному горизонті. На основі результатів валового хімічного складу дрібнозему та ортштейнів розраховано коефіцієнт накопичення елементів (Кх), встановлено особливості його профільного розподілу та розраховано співвідношення Fe : Mn в ортштейнах. Найбільші значення коефіцієнту накопичення характерні для оксидів Заліза (Кх=2,65-2,8) та Мангану (Кх=1,4-1,61), що підтверджує гіпотезу про їх домінуючу роль у формуванні ортштейнів. Також для ортштейнів характерне накопичення Алюмінію та Кальцію.

Ключові слова :

ортштейни (марганцево-залізисті конкреції) дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти Прибескидське Передкарпаття валовий хімічний склад коефіцієнт накопичення ortsteins (Fe-Mn pedofetures) sod-podzolic pseudogleyed soils Beskydy Precarpathians gross chemical composition the accumulation factor

Галузі знань та спеціальності :

10 Природничі науки::106 Географія

Галузі науки і техніки (FOS) :

Геохімія та геофізика

Файл(и) :

Завантажити

Формат :

Adobe PDF

Розмір :

735.27 KB

Контрольна сума :

(MD5):a1eb7464ab6f95b1b71d6d9d75fd9482

Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International