Літолого-мінералогічний склад акумулятивно-пляжевих відкладів Дністровсько-Дніпровського сегменту Чорного моря

Нестеровський, В., Деяк, М., Тарновецький, А. (2023). Lithological and mineralogical composition of accumulative beach sediments of the Dniester-Dnipro segment of the Black Sea. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(103), 55–65. https://doi.org/10.17721/1728-2713.103.07

Наведено результати досліджень сучасних пляжевих відкладів північно-західного узбережжя Чорного моря від с. Кароліно-Бугаз (Одеська область) до с. Рибаківка (Миколаївська область). Протяжність берегової зони сягає близько 110 км. Тут здебільшого розвинуті пляжі присхилового типу різної морфології та ширини. Проведено гранулометричний і мінералогічний аналізи, встановлено основні закономірності літологічного складу і розподілу мінеральних фракцій уздовж усього профілю. Виділяються декілька контрастних ділянок: 1) с. Кароліно-Бугаз – м. Чорноморськ, де суттєво переважає середньозерниста (0,5–0,25 мм) фракція – (67 %). У відкладах цієї ділянки основним мінералом усіх фракцій є кварц (90 %). З важких мінералів домінують гранат, ільменіт, магнетит. 2) м. Чорноморськ – мис Великий Фонтан і Ланжерон (Одеська обл.) – Коблево (Миколаївська обл.) із суттєвим вмістом грубозернистої псамітової (2–1 мм) – 29 % і гравійної (2–5 мм) – 16 % фракцій. Головними мінералами тут у всіх фракціях є кварц та кальцит. 3) мис Великий Фонтан – Ланжерон характеризується мінливим гранулометричним складом, основна маса представлена фракціями 0,25–0,5 мм та 0,25–0,1 мм, які на різних пляжах мають різні співвідношення. Домінує в усіх фракціях кварц, у підпорядкованій кількості є кальцитовий детрит. Важкі мінерали представлені поодинокими зернами гранату, ільменіту, магнетиту, ставроліту. 4) м. Коблево – с. Рибаківка (Миколаївська обл.) зі зростанням вмісту фракцій 0,25–0,1 мм (до 42 %). Основним мінералом усіх фракцій є кварц до 87 %. Другорядним компонентом є кальцитовий детрит. Помітною домішкою у дрібнозернистих фракціях є біотит, мусковіт, турмалін. На деяких пляжах, що розташовані неподалік від морського порту Одеси, у фракціях, менших за 0,5 мм, встановлено численні скляні кулеподібні агрегати різного складу та залізисті сфероїди. У місцях концентрації таких утворень колір пляжевих відкладів стає сірим. Основним фактором формування мінерального і гранулометричного складу пляжевих відкладів Дністровсько-Дніпровського сегменту узбережжя є берегова абразія. Роль теригенного привносу із суходолу мінімальна і проявляється лише в північній частині (район Березанської затоки). Суттєвий вплив на формування речовинного і фракційного складу оказують періодичні штучні намиви пісків (пляжева зона Одеської агломерації), укріплення схилів бетонними блоками, нагромадженням брил магматичних і метаморфічних порід переважно гранітоїдного складу, хвилерізи та інші споруди, що змінюють напрямок та вплив уздовж берегових течій.