Оцінка седиментаційної ролі популяцій молюсків роду Dreissena у контролі якості води Каховського магістрального каналу (Херсонська обл.)

Україна має унікальний природно-ресурсний потенціал і за якісним складом ґрунтів та біопродуктивністю угідь є однією з найбагатших аграрних держав світу. Понад 2/5 сільськогосподарських угідь припадає на степову зону – зону нестійкого і недостатнього зволоження. У посушливих умовах виробництво сільськогосподарської продукції значною мірою залежить від вирішення проблеми штучного зрошення сільгоспугідь. У зв’язку з цим, починаючи з 60-х років ХХ ст. на півдні України було розпочато великомасштабне спорудження меліоративних об’єктів, зокрема побудовано Каховське водосховище і найбільшу в Європі Каховську зрошувальну систему. Якість води, призначеної для зрошування, залежить від джерела надходження та внутрішніх фізико-хімічних та біологічних процесів у меліоративній системі. Важливим біотичним компонентом гідромеліоративних систем є прикріплені двостулкові молюски, що утворюють щільні поселення на твердих штучних субстратах і зазвичай розглядаються як джерело біологічних перешкод, з якими проводять постійну боротьбу. Проте їх фільтраційна те седиментаційна роль може впливати на процеси самоочищення води. Метою роботи була оцінка ролі обростань молюсків-фільтраторів у очищенні зрошувальних вод від зависів та виведенні з товщі води деяких важких металів. Робота ґрунтується на матеріалах польових досліджень
процесів осідання зависів з водної товщі за допомогою седиментаційних пасток на 5 станціях вздовж Каховського магістрального каналу. Встановлено, що загальна біомаса поселень прикріплених двостулкових молюсків Dreissena рolymorpha (Pall., 1771) та Dreissena bugensis (Andr., 1897) в каналі становить 370 – 463 т, які протягом літніх місяців осаджують до донних відкладів 11,6 – 27,5 т зависів, що проявляється у зменшенні концентрації зависів у воді вздовж течії каналу. Разом із зависами до донних відкладів щомісяця осаджується 1,8 – 3,9 кг Cr, 0,3 – 0,6 кг Ni, 0,09 – 0,24 кг Со, 0,08 – 0,18 кг Pb, 0,088 – 0,144 кг Cd. Таким чином поселення прикріплених молюсків на гідротехнічних спорудах можуть розглядатися як біологічні меліоратори, функціонування яких сприяє покращенню якості зрошувальних вод.

Лукашов Д. В., Хохлова Л. К. Оцінка седиментаційної ролі популяції молюсків роду DREISSENA у контролі якості води Каховського магістрального каналу (Херсонська область). Український гідрометеорологічний журнал. 2021. № 27. С. 76-85. https://doi.org/10.31481/uhmj.27.2021.08