Концепції походження й розвитку української мови: лінгвоісторіографічний аспект (ХХ- поч. ХХІ ст.)

У статті проаналізовано погляди українських мовознавців (Ю. Шевельова, К. Тищенка, П. Гриценка, Г. Півторака) на проблему походження й розвитку української мови для протидії російській пропаганді й дезінформації на сучасному етапі. Автор статті зазначає, що в радянський період сформувалася й набула подальшого розвитку історико-лінгвістична концепція щодо існування давньоруської народності й давньоруської мови, яка спиралася на ідеї С. Соловйова й О. Шахматова й була інтерпретована В. Мавродіним і Ф. Філіним у руслі радянської ідеології. Суть зазначеної концепції полягала в тому, що до розпаду Київської Русі української мови (як і інших східнослов'янських) не існувало, а після розчленування праслов'янської етномовної спільності почався період східнослов'янської єдності й спільної
східнослов'янської мови, яка за часів Київської Русі перетворилася на спільну для всіх східних слов'ян давньоруську мову, і лише з XIII— XIV століть на її основі нібито розпочалося формування окремих східно слов’янських мов – російської, української і білоруської. Доведено, що радянська історико-лінгвістична концепція вирізнялася слабкою доказовою базою, недостатнім залученням емпіричного матеріалу, його відбором на основі відповідності поглядам дослідника. З’ясовано, що альтернативний погляд на цю проблему розвинувся в середовищі науковців-емігрантів (Ю. Шевельов), а набув розвитку в сучасному мовознавстві (П. Гриценко, Г. Півторак, К. Тищенко), які на основі порівняльно-зіставного аналізу й залучення великого обсягу фактологічного матеріалу для з’ясування міжмовних збігів з іншими слов’янськими й неслов’янськими мовами, формулюють концепцію формування української мови на основі діалектів, що постали на основі
давньослов’янської мови. Вони наголошують, що процес формування східнослов'янських мов не був синхронним, він розпочався з української мови, яка увібрала в себе значну частину праслов'янської мовної спадщини. Констатовано, що сучасні українські мовознавці, зокрема П. Гриценко, докладають чимало зусиль для спростування стереотипів, сформованих у радянський період і протидії дезінформації з боку Російської Федерації на сучасному етапі.

Бондаренко О.О. Концепції походження й розвитку української мови: лінгвоісторіографічний аспект (ХХ- поч. ХХІ ст.). Вісник науки та освіти. (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»). 2024. Вип. 10(28). С. 132-146.