Кумулятивний вплив гірничої промисловості та сільського господарства на гідрогеохімічний стан території (на прикладі Південного Кривбасу)

Пігулевський, П., Довбніч, М., Тяпкін, О., Медведєва, О., & Анісімова, Л. (2025). Кумулятивний вплив гірничої промисловості та сільського господарства на гідрогеохімічний стан території (на прикладі Південного Кривбасу). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(108), 54-60. http://doi.org/10.17721/1728-2713.108.07

Вступ. Південний Кривбас є однією з найбільш промислово навантажених територій південного сходу України Техногенні зміни навколишнього середовища стають незворотними, що впливає на довкілля, особливо на ґрунти. У представлених дослідженнях виконано узагальнювальний аналіз рухливості основних хімічних елементів, що додатково забруднюють територію, прилеглу до гірничодобувних підприємств, унаслідок сільськогосподарської діяльності та визначення ступеня впливу міграції відповідних хімічних елементів на геохімічний стан ґрунтів, поверхневих і підземних вод.

Методи. Для визначення ступеня та характеру техногенних змін у геоекологічному стані півдня Кривбасу застосовано методику порівняльно-статистичного аналізу узагальнення результатів попередніх гідрогеохімічних досліджень впливу гірничої промисловості та сільського господарства на основні компоненти довкілля.

Результати. У результаті спільної дії факторів промислової та сільськогосподарської діяльності за тривалий час сформувалися нові стійкі природно-техногенні геосистеми. Основними забруднювачами ґрунту, підземних і поверхневих вод та донних відкладень у гірничодобувних регіонах є відходи гірничодобувної промисловості та сільськогосподарські добрива. Порівняння основних забруднювачів, які є результатом гірничодобувної та сільськогосподарської діяльності, показує, що забруднювальні компоненти значною мірою однакові. Це зокрема призводить до необґрунтованого перебільшення результатів гірничодобувної діяльності в загальному забрудненні прилеглих сільськогосподарських територій. Показано, що для розмежування небезпечного впливу (внеску) гірничодобувної промисловості та аграрного комплексу в забруднення території окремого регіону недостатньо виключно традиційних геохімічних даних. Необхідно додаткове просторово-часове (моніторингове) геолого-геофізичне дослідження як джерел, так і шляхів поширення окремих видів забруднення. Водночас визначальну роль в оцінці геоекологічного стану території досліджень мають структурно-тектонічні особливості, для параметризації яких потрібно використання відомих уявлень про системи докембрійських розломів, встановлених за комплексом геолого-геофізичних даних.

Висновки. Зроблено висновок про значний вплив міграції окремих хімічних елементів на геохімічний стан ґрунтів, поверхневих і підземних вод на прилеглих до гірничодобувних підприємств сільськогосподарських територіях. Наявність просторово-глибинної геолого-геофізичної інформації про особливості тектонічної (розломно-блокової) будови є однією з основ для розробки методики розмежування елементів небезпечного впливу гірничої промисловості та аграрного комплексу у формуванні загального геоекологічного стану конкретного регіону.