ПОРУШЕННЯ НОРМ СУДДІВСЬКОЇ ЕТИКИ ЯК ПІДСТАВА ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІ

Кондратова, І. Д. (2022). VIOLATION OF NORMS OF JUDICIAL ETHICS AS A BASIS FOR DISCIPLINARY RESPONSIBILITY OF A JUDGE. Вісник кримінального судочинства(1), 253–263. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2022.1-2/253-263

Суддівська етика, яка пронизує професійний статус судді, відображається абсолютно у всіх його елементах і взаємодіє з ними. Не є виключенням і інститут дисциплінарної відповідальності судді, який виконує для суддівської етики надзвичайно важливу роль. Метою статті є дослідження норм суддівської етики у їх взаємозв’язку з дисциплінарною відповідальністю судді, що настає у разі їх порушення. На підставі аналізу норм чинного законодавства, рішень Європейського суду з прав людини та дисциплінарної практики Вищої ради правосуддя зроблено ряд висновків, які визначають особливості притягнення судді до відповідальності за порушення етичних норм. Серед них такі: 1) об’єктивно зумовлений загальний характер норм і формулювань, відсутність чіткості в описі поведінки судді, яка може стати підставою порушення дисциплінарного провадження, що вимагає подальшої оцінки органами правозастосування; 2) великий ступінь суб’єктивізму з боку дисциплінарних органів в оцінці обставин справи (дій і наслідків) в контексті тлумачення положень законодавства; 3) об’єктивна сторона дисциплінарного проступку, що полягає у допущенні суддею поведінки, яка не відповідає чи порушує норми суддівської етики, внаслідок якої завдано шкоди авторитету правосуддя та репутації високого звання судді. Самі по собі порушення етичних норм не можуть розглядатися як підстава для відповідальності судді. Водночас неетична поведінка судді, що завдала репутаційних втрат статусу судді та судової влади, може бути кваліфікована як істотний дисциплінарний проступок, грубе нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді; 4) особливе та вирішальне значення практики правозастосування, яка повинна «встановлювати послідовне та обмежувальне тлумачення» всіх оціночних понять і категорій, які використовуються у загальних формулюваннях підстав відповідальності судді; 5) обмежена шкала дисциплінарних санкцій, які можуть бути застосовані до судді за допущення ним неетичної поведінки, та виправдане застосування найбільш суворого виду покарання – звільнення судді з посади; 6)»супровідний» характер відповідальності за порушення етичних норм, якщо це мало місце при здійсненні правосуддя, оскільки в такому разі вона, як правило, поєднується з відповідальністю за порушення процесуального законодавства. Та «самостійний» її характер, якщо неетична поведінка судді була допущена не у зв’язку з його повноваженнями здійснювати правосуддя.