Когнітивні моделі трагічного: особливості формування та механізми сприйняття (на матеріалі п’єси «Insenso» Д. Димітріадиса)
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Грищук, Інна Михайлівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Грищук, І. М. (2025). Когнітивні моделі трагічного: особливості формування та механізми сприйняття (на матеріалі п’єси «Insenso» Д. Димітріадиса) [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27118
[ДСТУ] Грищук І. М. Когнітивні моделі трагічного: особливості формування та механізми сприйняття (на матеріалі п’єси «Insenso» Д. Димітріадиса) : кваліфікаційна робота магістра : 035 Філологія / наук. кер. А. О. Савенко. Київ, 2025. 82 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27118 (дата звернення: 25.07.2026).
У роботі здійснено комплексне дослідження когнітивних моделей трагічного та механізмів їхнього формування у сучасній постдраматичній естетиці на матеріалі п’єси «Insenso» Дімітріса Димітріадиса, зокрема особливості когнітивного сприйняття драматичної дії та способи організації ментальних моделей. Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним розвитком когнітивної парадигми в гуманітаристиці та зростанням потреби у міждисциплінарних методах аналізу драматичного тексту, у якому традиційні поетичні категорії трагічного вже не репрезентують повною мірою складність сучасних театральних форм.
У роботі розглянуто ключові когнітивні механізми — увагу, оцінку, перспективу та гештальт — через які відбувається конструювання трагічного як ментальної моделі, що поєднує культурні сценарії, емоційні патерни та інтелектуальні процеси інтерпретації. Особливу увагу приділено феномену емпатії як базовому інструменту розуміння драматичної дії, що забезпечує занурення реципієнта у внутрішню логіку персонажів, трансформуючи фрагментарний постдраматичний наратив у цілісні психологічні структури. Здійснено аналіз того, як тілесність, невербальні сигнали та сценічна організація простору в «Insenso» формують специфічну модель сприйняття, у якій глядач стає активним співтворцем сенсу.
Об’єктом дослідження є лінгвокогнітивні засоби реалізації трагічного у п’єсі, а предметом — когнітивні механізми формування трагічного досвіду в сучасній драматургії та зумовлені ними особливості глядацького сприйняття. Метою роботи є визначення принципів когнітивної організації трагічного, аналіз мовних, сценічних та перцептивних механізмів, які беруть участь у формуванні трагічного ефекту, а також опис того, як ці механізми взаємодіють у структурі постдраматичної п’єси.
Методологічну основу становлять методи когнітивного аналізу, лінгвостилістичний, структурно-семантичний, дискурсивний та феноменологічний аналіз, що дозволяють комплексно розглянути різні рівні драматичного тексту. У роботі визначено відмінності між традиційним драматичним наративом і постдраматичною структурою, описано принципи функціонування емпатійних механізмів у сприйнятті дії, встановлено особливості когнітивного моделювання трагізму в сучасному театрі.
У результаті дослідження обґрунтовано, що когнітивні моделі трагізму формуються не лише через текстову організацію, але й через структуру сценічного досвіду, який у постдраматичному театрі постає відкритим. Показано, що у «Insenso» трагічне не фіксується у сюжеті чи фабулі, а виникає як динамічна взаємодія між тілесністю актора, простором сцени та когнітивними механізмами інтерпретації глядача. Таким чином, робота демонструє, що дослідження трагічного в сучасній драмі потребує інтеграції когнітивних та культурологічних підходів.
У роботі розглянуто ключові когнітивні механізми — увагу, оцінку, перспективу та гештальт — через які відбувається конструювання трагічного як ментальної моделі, що поєднує культурні сценарії, емоційні патерни та інтелектуальні процеси інтерпретації. Особливу увагу приділено феномену емпатії як базовому інструменту розуміння драматичної дії, що забезпечує занурення реципієнта у внутрішню логіку персонажів, трансформуючи фрагментарний постдраматичний наратив у цілісні психологічні структури. Здійснено аналіз того, як тілесність, невербальні сигнали та сценічна організація простору в «Insenso» формують специфічну модель сприйняття, у якій глядач стає активним співтворцем сенсу.
Об’єктом дослідження є лінгвокогнітивні засоби реалізації трагічного у п’єсі, а предметом — когнітивні механізми формування трагічного досвіду в сучасній драматургії та зумовлені ними особливості глядацького сприйняття. Метою роботи є визначення принципів когнітивної організації трагічного, аналіз мовних, сценічних та перцептивних механізмів, які беруть участь у формуванні трагічного ефекту, а також опис того, як ці механізми взаємодіють у структурі постдраматичної п’єси.
Методологічну основу становлять методи когнітивного аналізу, лінгвостилістичний, структурно-семантичний, дискурсивний та феноменологічний аналіз, що дозволяють комплексно розглянути різні рівні драматичного тексту. У роботі визначено відмінності між традиційним драматичним наративом і постдраматичною структурою, описано принципи функціонування емпатійних механізмів у сприйнятті дії, встановлено особливості когнітивного моделювання трагізму в сучасному театрі.
У результаті дослідження обґрунтовано, що когнітивні моделі трагізму формуються не лише через текстову організацію, але й через структуру сценічного досвіду, який у постдраматичному театрі постає відкритим. Показано, що у «Insenso» трагічне не фіксується у сюжеті чи фабулі, а виникає як динамічна взаємодія між тілесністю актора, простором сцени та когнітивними механізмами інтерпретації глядача. Таким чином, робота демонструє, що дослідження трагічного в сучасній драмі потребує інтеграції когнітивних та культурологічних підходів.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
956.81 KB
Контрольна сума :
(MD5):c8eda67bd53ff60f0d5f8da78f83830d
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International