Принцип природного суду: актуальні проблеми праворозуміння та правозастосування в Україні

Прилуцький, С. В. (2021). Принцип природного суду: актуальні проблеми праворозуміння та правозастосування в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 4(119), 70–74. https:doi.org/10.17721/1728-2195/2021/4.119-13

2016 року у ст. 125 Основного Закону України з'явилося положення, яке передбачає, що відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. Наповнюючи змістом це формулювання, у ст. 31 Закону "Про судоустрій і статус суддів" (2016 р.) установлено, що у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ. До цієї категорії судів нині належать Вищий суд із питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд, діяльність яких започатковано відповідним законодавством. Проте у політичних колах розгорнулася дискусія щодо конституційності вказаного суду й відповідно суб'єкт права на конституційне подання поставив під сумнів низку положень Закону "Про Вищий антикорупційний суд" і звернувся до Конституційного Суду України про визнання цього закону неконституційним повністю. У свою чергу, Конституційний Суд України розпочав судове конституційне провадження щодо цього питання. Ознайомлення з правовою позицією суб'єкта конституційного подання вказує на те, що ключове питання цього конституційного провадження стосується наявності ознак "особливого суду" (у розумінні ч. 6 ст. 125 Конституції України) у механізмі законодавчого регулювання правового статусу Вищого антикорупційного суду. З метою пошуку об'єктивної відповіді на існуючу колізію виникла необхідність виокремлення ключових ознак "особливого суду". Для розв'язання такої прикладної проблеми автор статті звернувся до теоретичних і прикладних положень принципу природного суду, що і стало предметом дослідження цієї роботи.