Параметри
Лінгвістично-дискурсивні стратегії в іспаномовному політичному дискурсі в сучасній пресі
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Піскун Дар’я
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Анотація :
У даному дослідженні здійснено аналіз лінгвістично-дискурсивних стратегій, що використовуються в іспаномовному політичному дискурсі сучасної преси. Актуальність дослідження обумовлена постійною потребою у вивченні та дослідженні даних явищ. Насамперед відповідно до поставлених завдань визначено поняття дискурсу та політичного дискурсу, розглянуто характеристики іспаномовного політичного дискурсу та його функціонування в пресі, ідентифіковано та досліджено низку лінгвістично-дискурсивних стратегій, що використовуються суб’єктами політичної комунікації.
У роботі підкреслено вплив на політичний дискурс, його розвиток та функціонування низки чинників, таких як соціального, культурного та історичного, що є характерними для іспаномовних суспільств. У дослідженні визначено притаманні політичному мовленню в іспанській мові риси, серед яких можна виділити повторюваність, синонімію, використання конотативної лексики тощо. Окрім того, у дослідженні проаналізовано взаємодію між політикою та журналістикою, показано, як висвітлення політичних подій у ЗМІ може впливати на політичний дискурс і сприяти розвитку демократичних процесів за тієї умови, що ЗМІ є незалежними та дотримуються журналістської етики.
Головний фокус дослідження присвячений вивченню та аналізу лінгвістично-дискурсивних стратегій, що використовуються комунікантами політичного дискурсу задля досягнення різних цілей. Серед досліджуваних лінгвістично-дискурсивних стратегій у роботі було виокремлено стратегії агітації, дискредитації, інтерпретаційно-інформаційну стратегію, а також стратегії самопрезентації, самозахисту та маніпуляції. Кожна з них має відповідні особливості, а застосування даних стратегій супроводжується відповідними тактиками, що використовуються для впливу на аудиторію – від оцінювання та обіцянок в стратегії агітації до навішування ярликів і підміни фактів у стратегії маніпуляції.
У роботі підкреслено вплив на політичний дискурс, його розвиток та функціонування низки чинників, таких як соціального, культурного та історичного, що є характерними для іспаномовних суспільств. У дослідженні визначено притаманні політичному мовленню в іспанській мові риси, серед яких можна виділити повторюваність, синонімію, використання конотативної лексики тощо. Окрім того, у дослідженні проаналізовано взаємодію між політикою та журналістикою, показано, як висвітлення політичних подій у ЗМІ може впливати на політичний дискурс і сприяти розвитку демократичних процесів за тієї умови, що ЗМІ є незалежними та дотримуються журналістської етики.
Головний фокус дослідження присвячений вивченню та аналізу лінгвістично-дискурсивних стратегій, що використовуються комунікантами політичного дискурсу задля досягнення різних цілей. Серед досліджуваних лінгвістично-дискурсивних стратегій у роботі було виокремлено стратегії агітації, дискредитації, інтерпретаційно-інформаційну стратегію, а також стратегії самопрезентації, самозахисту та маніпуляції. Кожна з них має відповідні особливості, а застосування даних стратегій супроводжується відповідними тактиками, що використовуються для впливу на аудиторію – від оцінювання та обіцянок в стратегії агітації до навішування ярликів і підміни фактів у стратегії маніпуляції.
Бібліографічний опис :
Піскун Д. Лінгвістично-дискурсивні стратегії в іспаномовному політичному дискурсі в сучасній пресі : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» : 035 Філологія / наук. кер. Л. Артемова. Київ, 2024. 46 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
638.5 KB
Контрольна сума:
(MD5):56545037354f79ab498d1326c7502632
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC