ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ФОРМУВАННІ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ БОЙОВОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОРОТКОСТВОЛЬНОЇ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

Луцишин, А., Лоза, В., Василенко, Є., Кондратюк, В. (2025). DIGITAL TECHNOLOGIES IN DEVELOPING A METHODOLOGY FOR ASSESSING THE COMBAT EFFECTIVENESS OF SHORT-BARRELED SMALL ARMS. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка(88), 21–32. https://doi.org/10.17721/2519-481X/2025/88-02

Стаття присвячена дослідженню цифрових технологій для оцінювання бойової ефективності короткоствольної стрілецької зброї в реальних і симульованих бойових умовах. Вона аналізує еволюцію віртуальних стрілецьких тренажерів та їхню роль у підвищенні точності аналізу стрільби й тактичної підготовки. Метою дослідження є встановлення рівня ефективності використання цифрових систем для забезпечення об’єктивного оцінювання технічних параметрів зброї та вдосконаленні тактичних підходів до її бойового застосування. Для аналізу використано систематичний огляд сучасних систем віртуального тренування, включаючи оптико-електронні сенсори, лазерні імітатори, інфрачервоні трекінгові технології та AR/VR-системи. Методологія базується на порівняльному аналізі функціональних можливостей систем, їхньої здатності фіксувати параметри стрільби (траєкторія ствола, стабільність, час реакції) та обробляти дані за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Результати дослідження демонструють, що цифрові технології забезпечують високоточну реєстрацію ключових параметрів стрільби, таких як: відхилення ствола, момент натискання на спусковий гачок і розсіювання, що дозволяє виявляти конструктивні недоліки зброї. Системи також дають змогу моделювати динамічні бойові сценарії, включаючи урбанізоване середовище та стресові умови, забезпечуючи комплексний аналіз індивідуальних і групових тактичних дій. Наукова новизна полягає в інтеграції сенсорних платформ, ігрових рушіїв та біометричних даних (частота серцевих скорочень, рівень стресу) для створення цифрового профілю бойової ефективності, що враховує як технічні, так і фізіологічні аспекти. Запропонований підхід відкриває нові можливості для об’єктивного порівняння різних моделей зброї та їхньої адаптації до сучасних бойових доктрин. Перспективи подальших досліджень включають розробку систем із підтримкою симуляції для підвищення рівня занурення в симульоване середовище. Розвиток може отримати уніфікована цифрова модель оцінювання, яка інтегруватиме дані про індивідуальну та групову тактичну взаємодію для формування комплексних бойових профілів.