УПРАВЛІННЯ ЄДИНИМ МАЙНОВИМ КОМПЛЕКСОМ(ПОРТФЕЛЕМ АКТИВІВ – КОМПЛЕКСОМ РІЗНИХ ТИПІВ АКТИВІВ),ЩО ЗДІЙСНЮЄ АРМА ТА ТИМЧАСОВА АДМІНІСТРАЦІЯ В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ:ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ГОВОРОВ, П. (2026). MANAGEMENT OF AN INTEGRATED PROPERTY COMPLEX(PORTFOLIO OF ASSETS – A COMPLEX OF VARIOUS TYPES OF ASSETS)CARRIED OUT BY ARMA AND A TEMPORARY ADMINISTRATION IN BANKING INSTITUTIONS:A COMPARATIVE ASPECT OF THE FEATURES OF LEGAL REGULATION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 130(2), 25–29. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/2.130-4

В с т у п . Тема ефективного управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є актуальною в Україні з моменту створення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) у 2015 році. Окрім управління активами, що здійснює АРМА, існують також інші випадки, коли держава управляє об'єктами, які не є її власністю. Мета роботи – висвітлити результати дослідження особливостей правового регулювання відносин, пов'язаних із тимчасовим управлінням майном, яке не належить державі.
М е т о д и. Робота виконана на підставі загальнонаукового (порівняльний метод пізнання) і спеціального методу наукового пізнання (формально-юридичний). Порівняльний метод наукового пізнання виявляється у зіставленні правових норм і їх реалізації в контексті різних правових інституцій (АРМА та ФГВФО). Формально-юридичний метод застосований для аналізу правових норм, що регулюють правовідносини в описаних у дослідженні випадках.
Р е з у л ь т а т и . У статті розглянуто актуальну проблема правового регулювання тимчасового управління державою активами, що належать іншим суб'єктам. Автор зосереджується на порівняльному аналізі двох механізмів: управління активами, яке здійснює АРМА, і діяльності тимчасової адміністрації, що вводиться Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) у неплатоспроможних банках. Дослідження ґрунтується на аналізі чинного законодавства України, зокрема Цивільного кодексу, низки законодавчих актів, а також на положеннях директив ЄС. Увагу закцентовано на важливості збереження єдиного майнового комплексу як цілісного функціонуючого підприємства й тому, що його вартість має значно перевищувати сумарну вартість окремих елементів.
В и с н о в к и . У процесі порівняння виявлено низку спільних рис для цих двох випадків. Підстава для передання в управління – рішення уповноваженого державного органу (суду / власника для АРМА, НБУ для ФГВФО). Приналежність об'єкта: майно не належить державі. Мета передання в управління: збереження економічної вартості активів і забезпечення інтересів держави (боротьба з корупцією, захист вкладників). Характер управління: управління є тимчасовим і має чітко визначені строки або умови припинення. Зроблено висновок, що, незважаючи на різну правову основу, обидва механізми демонструють подібні підходи до ефективного тимчасового управління недержавним майном.