НАУКОВИЙ ДИСКУРС СУЧАСНОЇ ВІЙНИ: ВІЙСЬКОВОЗНАВСТВО (ПОЛЕМОЛОГІЯ) У СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

TSIORUPA, M., VYSHNEVSKYI, O., ANDRIUSHCHENKO, O., HAVRINA, V. (2023). CONTEMPORARY WARFARE DISCOURSE: WAR STUDIES (POLEMOLOGY) IN THE MODERN EDUCATION SYSTEM OF UKRAINE. Almanac of Ukrainian Studies(33), 93–100. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.33.13

Стаття присвячена обґрунтуванню впровадження в оновлену систему вищої освіти України спеціальної системи знань про війну, її зв'язкок із сучасним озброєним світом, політикою правлячих кіл агресивних держав з метою інтелектуального спротиву війні на основі глибокого осягнення її соціально-політичних та гуманітарних аспектів. Російська агресія проти України створила екзистенційну небезпеку для українства, сенс якої полягає не тільки у спробі реалізації ганебного висловлювання «я вас знищу», а й у посяганні на світовий порядок та право безпеки. Автори наполягають, що початкових знань на рівні шкільної програми захисту Батьківщини та мінімуму знань про війну («тінітету»), недостатньо для розуміння сутності, змісту, антилюдяних наслідків нових модусів війн – неспровокованих агресій та війн «нового покоління». Автори акцентують увагу на тому, що ідея створення курсу полемології французьким мислителем Г. Бутулем була викривлена російськими інтерпретаторами, які стали вбачати у війні «ефективний засіб комунікації цивілізацій» та обґрунтовували її «замінник» у більш «м’якій» формі «спецоперацій», заперечували раціональні деідеологізовані знання сенсу та наслідків війн, які б слугували переходу до справедливого миру та мирного діалогу культур. Сукупність таких знань обумовлена заповненням наукових прогалин в розробці курсу «Полемологія», який грунтується на емпіричних фактах минулих війн та буднів збройної боротьби. У статті наголошується на створенні синтетичної системи знань, яка поєднує напрацювння політичної конфліктології, військової науки, соціальної психології та інших раціональних способів осягнення війни, включно з ідеями творів мистецтва та воєнних щоденників учасників бойових дій, щоб ці знання мали гносеологічну цінність та морально-політичну спрямованість задля інтелектуального спротиву окупантам.