Сучасні можливості геоінформаційного картографування природних факторів впливу на поширення хвороб населення

Бондаренко, Е. (2019). Сучасні можливості геоінформаційного картографування природних факторів впливу на поширення хвороб населення. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1(74), 97-101. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.74.17

Розглянуто сучасні можливості геоінформаційної схеми картографування для виявлення природних факторів впливу на поширення хвороб населення для створення відповідних карт поширення природно-вогнищевих інфекційних захворювань населення. Визначено їхні особливості як картографічних творів оціночного та оціночно-прогнозного спрямування. Останнє пов’язано саме з такими небезпечними інфекціями, як лептоспіроз, сибірська виразка, туляре­мія, що є відносно стабільними в часі щодо розповсюдження серед населення та можливостей зараження ними.
Автором обґрунтовано необхідність удосконалення методики картографічного моделювання природних факто­рів впливу на поширення природно-вогнищевих інфекційних захворювань населення на базі сучасних геоінформаційних технологічних рішень. Зазначено особливості застосування трьох методичних схем при геоінформаційному ство­ренні таких карт відносно використання конкретних картографічних матеріалів: дрібномасштабних карт; великома­сштабних карт з використанням вихідних матеріалів відповідного масштабу; дрібномасштабних карт на основі ін­ших дрібномасштабних карт і карт більшого масштабу.
Визначено особливості геоінформаційного картографування природних факторів впливу на поширення зазначе­них захворювань населення на основі мережних технологій, зокрема застосування сучасних технологічних рішень веб 2.0, що дозволяють здійснити: удосконалення моделі бази даних шляхом переходу від стандартноїреляційноїмоделі до об’єктно-реляційного її варіанта; проведення математико-картографічного моделювання усіма необхідними при­йомами в середовищі повнофункціональної геоінформаційної системи; вибір оптимальніших варіантів представлення та розповсюдження розроблених картографічних творів серед більшої кількості потенційних користувачів; наяв­ність зворотного зв’язку з ними.
Автором охарактеризовано притаманні веб 2.0 особливості, що актуальні для створення використання карт ри­зику зараження населення на природно-вогнищеві інфекційні захворювання з адаптацією до застосування чотирьох груп технологічних рішень стосовно послуг: платформи як послуги, програмного забезпечення як послуги, даних як послуги, інфраструктури як послуги.