Вплив часової перспективи та особистісних рис на психологічне благополуччя українських біженців у Європі
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
31 грудня 2023 р.
Автор(и) :
КЕЛЛЕР, Владислава
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
18
ISSN :
2518-1378
Початкова сторінка :
70
Кінцева сторінка :
77
Цитування :
[APA 7] КЕЛЛЕР, В. (2023). Вплив часової перспективи та особистісних рис на психологічне благополуччя українських біженців у Європі. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(18), 70–77. https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.2(18).10
[ДСТУ] КЕЛЛЕР В. Вплив часової перспективи та особистісних рис на психологічне благополуччя українських біженців у Європі. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology. 2023. Т. 2, № 18. С. 70—77. DOI: 10.17721/BPSY.2023.2(18).10 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Означено, що російське вторгнення в Україну 2022 р. призвело до різкого зростання кількості українських біженців у Європі. Через війну та подальшу необхідність адаптуватися до нових соціокультурних умов психічне здоров'я цієї групи населення є особливо вразливим. Люди, що змушені були покинути свою країну, переживають значний стрес, схильні до розвитку симптомів тривоги та депресії. І якщо психопатологія у цьому контексті достатньо добре досліджена, то протективні фактори, що потенційно сприятимуть кращому пристосуванню українських біженців у новому середовищі, нечасто були предметом вивчення. Відповідно, це дослідження має на меті заповнити цю прогалину шляхом вивчення ролі часової перспективи та особистісних рис у впливі на психологічне благополуччя українських біженців.
Методи. Вибірку з 599 українських біженців із різних країн Європи було досліджено за допомогою трьох ключових інструментів. Це: Опитувальник часової перспективи Зімбардо, коротка версія (ZTPI-15); Особистісний тест "Велика п'ятірка", коротка версія (BFI-10); Шкала задоволеності життям Дінера (SWLS). Для визначення взаємозв'язків між цими конструктами було застосовано кореляційний і ієрархічний регресійний аналіз. Збір даних тривав у період з 08.09.2022 до 30.11.2022 включно в межах проєкту "Eating behavior of people displaced from Ukraine due to the war", фінансованого Фондом Volkswagen.
Результати. Було показано, що як часова перспектива, так і особистісні риси значною мірою передбачають суб'єктивне благополуччя. Зокрема, біженці, які демонструють більшу відкритість, емоційну стабільність і доброзичливість, повідомляють про вищий рівень задоволеності життям. Аналогічно позитивні орієнтації на минуле і майбутнє були пов'язані з підвищенням благополуччя, тоді як негативні орієнтації були пов'язані з його погіршенням. На противагу цьому сумлінність, екстраверсія та фаталістична орієнтація на сьогодення не виявилися значущими предикторами суб'єктивного благополуччя, що розходиться з деякими наявними літературними даними.
Висновки. Ці результати підкреслюють важливість урахування як часової перспективи, так і особистісних рис у розумінні психологічного благополуччя українських біженців. Вони також указують на потенційні переваги втручань, спрямованих на розвиток адаптивних часових перспектив і позитивних рис особистості. Подальші дослідження необхідні для розробляння та оцінювання таких втручань.
Методи. Вибірку з 599 українських біженців із різних країн Європи було досліджено за допомогою трьох ключових інструментів. Це: Опитувальник часової перспективи Зімбардо, коротка версія (ZTPI-15); Особистісний тест "Велика п'ятірка", коротка версія (BFI-10); Шкала задоволеності життям Дінера (SWLS). Для визначення взаємозв'язків між цими конструктами було застосовано кореляційний і ієрархічний регресійний аналіз. Збір даних тривав у період з 08.09.2022 до 30.11.2022 включно в межах проєкту "Eating behavior of people displaced from Ukraine due to the war", фінансованого Фондом Volkswagen.
Результати. Було показано, що як часова перспектива, так і особистісні риси значною мірою передбачають суб'єктивне благополуччя. Зокрема, біженці, які демонструють більшу відкритість, емоційну стабільність і доброзичливість, повідомляють про вищий рівень задоволеності життям. Аналогічно позитивні орієнтації на минуле і майбутнє були пов'язані з підвищенням благополуччя, тоді як негативні орієнтації були пов'язані з його погіршенням. На противагу цьому сумлінність, екстраверсія та фаталістична орієнтація на сьогодення не виявилися значущими предикторами суб'єктивного благополуччя, що розходиться з деякими наявними літературними даними.
Висновки. Ці результати підкреслюють важливість урахування як часової перспективи, так і особистісних рис у розумінні психологічного благополуччя українських біженців. Вони також указують на потенційні переваги втручань, спрямованих на розвиток адаптивних часових перспектив і позитивних рис особистості. Подальші дослідження необхідні для розробляння та оцінювання таких втручань.
Ключові слова :
українські біженці часова перспектива особистісні риси психологічне благополуччя суб'єктивне благополуччя опитувальник часової перспективи Зімбардо особистісний тест шкала задоволеності життям ієрархічний регресійний аналіз Ukrainian refugees time perspective personality traits psychological well-being subjective well-being Zimbardo Time Perspective Inventory Big Five Personality Test Life Satisfaction Scale hierarchical regression analysis
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
458.29 KB
Контрольна сума :
(MD5):270c83bd51454d0787048c615e093b64
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International