Основні чинники та особливості заболочування меліоративних каналів і річок у межах басейну Остра
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
6 травня 2026 р.
Автор(и) :
Філоненко, Юрій
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
49
Випуск :
1(131)
ISSN :
0868-6939 print ; 3154-8288 online
Початкова сторінка :
7
Кінцева сторінка :
14
Цитування :
[APA 7] Філоненко, Ю. (2026). Основні чинники та особливості заболочування меліоративних каналів і річок у межах басейну Остра. Фізична географія та геоморфологія, 49(1(131)), 7–14. https://doi.org/10.17721/phgg.2026.1/131.01
[ДСТУ] Філоненко Ю. Основні чинники та особливості заболочування меліоративних каналів і річок у межах басейну Остра. Фізична географія та геоморфологія. 2026. Т. 49, № 1(131). С. 7—14. URL: https://doi.org/10.17721/phgg.2026.1/131.01 (дата звернення: 13.08.2026).
Мета. Метою дослідження є комплексне вивчення основних чинників та особливостей заболочування меліоративних каналів, приток та русла річки Остер у межах її басейну, а також визначення стадій та наслідків цього процесу для функціонування меліоративних систем та природного середовища.
Методи. Дослідження базується на поєднанні літературних, картографічних та статистичних методів з результатами власних польових досліджень, проведених у 2022–2025 рр. Використовувалися маршрутні спостереження, морфологічний та морфометричний аналізи, фотофіксація, опитування місцевого населення тощо. Для узагальнення результатів застосовувалися математичні методи та комп’ютерна обробка даних. Результати. Встановлено, що процес заболочування поширився на значну частину меліоративних каналів, а також на притоки річки Остер та на окремі ділянки її русла. Це зумовлено сукупним впливом природних та антропогенних факторів. До природних факторів належать малий або нерівномірний ухил русел, наявність водостійких порід, кліматичні особливості, накопичення мулу та органічних залишків, вплив гідрофільної рослинності та фауни. Серед антропогенних факторів найважливішими є руйнування та неналежне обслуговування гідротехнічних споруд, забивання дренажу, оранка прибережних смуг, замулювання внаслідок ерозії, забивання та скидання стічних вод. Товщина шару мулу на більшості досліджуваних ділянок становила 0,4–0,8 м. Було виділено чотири основні етапи цього процесу: замулювання дна, заростання підводною рослинністю, утворення болотних угруповань, втрата гідравлічної функції. Висновки. Заболочування меліоративних каналів та річок басейну Остер є прогресуючим процесом, що знижує ефективність осушення, погіршує якість води, спричиняє затоплення та зниження родючості ґрунтів, а також втрату біорізноманіття. Водночас мул можна розглядати як цінний ресурс для використання як добриво та для меліорації. Отримані результати можуть бути використані для розробки заходів щодо оптимізації управління меліоративними системами в регіоні.
Методи. Дослідження базується на поєднанні літературних, картографічних та статистичних методів з результатами власних польових досліджень, проведених у 2022–2025 рр. Використовувалися маршрутні спостереження, морфологічний та морфометричний аналізи, фотофіксація, опитування місцевого населення тощо. Для узагальнення результатів застосовувалися математичні методи та комп’ютерна обробка даних. Результати. Встановлено, що процес заболочування поширився на значну частину меліоративних каналів, а також на притоки річки Остер та на окремі ділянки її русла. Це зумовлено сукупним впливом природних та антропогенних факторів. До природних факторів належать малий або нерівномірний ухил русел, наявність водостійких порід, кліматичні особливості, накопичення мулу та органічних залишків, вплив гідрофільної рослинності та фауни. Серед антропогенних факторів найважливішими є руйнування та неналежне обслуговування гідротехнічних споруд, забивання дренажу, оранка прибережних смуг, замулювання внаслідок ерозії, забивання та скидання стічних вод. Товщина шару мулу на більшості досліджуваних ділянок становила 0,4–0,8 м. Було виділено чотири основні етапи цього процесу: замулювання дна, заростання підводною рослинністю, утворення болотних угруповань, втрата гідравлічної функції. Висновки. Заболочування меліоративних каналів та річок басейну Остер є прогресуючим процесом, що знижує ефективність осушення, погіршує якість води, спричиняє затоплення та зниження родючості ґрунтів, а також втрату біорізноманіття. Водночас мул можна розглядати як цінний ресурс для використання як добриво та для меліорації. Отримані результати можуть бути використані для розробки заходів щодо оптимізації управління меліоративними системами в регіоні.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
5.1 MB
Контрольна сума :
(MD5):4e742efd351a402735430aaee7177e4f