Правові механізми протидії зловживанням правами на патенти, які необхідні для приватних стандартів

Дисертація присвячена теоретичному та практичному аналізу правовідносин, які складаються у сфері взаємодії приватних стандартів та патентів, що включені до стандартів. Визначено, що патент, який необхідний для стандарту – це патент, який охороняє технологію, включену організацією зі стандартизації до стандарту, без якого неможливе функціонування стандарту, коли використання стандарту без згоди патентовласника призводить до порушення прав останнього. Взаємодія патентів та стандартів є передумовою існування багатьох галузей, але найбільше її вплив простежується на прикладі сфери ІКТ, зокрема, у сферах мобільних телекомунікаційних технологій, Інтернету, напівпровідників, комп’ютерного апаратного та програмного забезпечення. Патенти, які необхідні для приватних стандартів, необхідні для технологічного розвитку та повернення інвестицій. У той же час, взаємодія патентів та стандартів може створювати перепони і навіть бар’єри для конкуренції, призводячи до зловживання правом на патент із боку патентовласника. Це у свою чергу породжує необхідність пошуку шляхів протидії зловживанням правами на патенти, які необхідні для приватних стандартів. Визначено, що приватний стандарт – це документ, який приймається у межах міжнародної неурядової організації зі стандартизації або іншою чи іншими юридичними особами приватного права, та встановлює технічні характеристики або вимоги щодо якості, яким можуть відповідати існуючі чи майбутні продукти, технологічні процеси або послуги. У той час як стандарти є рушійною силою розвитку світової економіки, приватні стандарти, прийняті міжнародними неурядовими організаціями, є більш ефективними та розповсюдженими, ніж стандарти de facto або стандарти, ухвалені міжнародними урядовими організаціями. Це пояснюється зацікавленістюнайбільш активних учасників ринку, які володіють значними ресурсами, у прийнятті таких стандартів. Визначено, що зловживання правами на патенти, які необхідні для стандартів – це особлива форма реалізації права на патент, який необхідний для стандарту, яка призводить до недобросовісної реалізації патентовласником свого суб’єктивного права на патент не за його призначенням, що заподіює шкоду суспільним інтересам, чи інтересам третіх осіб, або створює загрозу її заподіяння. Такі зловживання можна класифікувати за видами та формами.
До основних видів зловживань правами на патенти, які необхідні для стандартів, належать «патентна засідка» (англ. «patent ambush») та «притримання патенту» (англ. «patent hold-up»). До основних форм зловживань правами на патенти, які необхідні для стандартів, належать: «нагромадження роялті» (англ. «royalty stacking»), відмова у наданні ліцензії на патент (англ. «refusal to license a patent») та застосування судової заборони на користування запатентованим винаходом, необхідним для стандарту (англ. «injunctive relief for a patent»). Обґрунтовано, що застосування норм антимонопольного права – це провідний та найбільш ефективний механізм протидії найтяжчим зловживанням правами на патенти, які необхідні для приватних стандартів, зокрема, через здатність антимонопольного права захищати третіх осіб, які не є учасниками організацій зі стандартизації, що підтверджується практикою Індії, Китаю, США та ЄС.
У роботі обґрунтовано необхідність впровадження в українське правове поле концепції зацікавленого ліцензіата, визначивши поняття зацікавленого ліцензіата: ліцензіат, який готовий делегувати на розсуд судової чи третейської (арбітражної) установи визначення ставки роялті, встановленої на умовах ФРЕНД, та погоджується сплачувати ці роялті.

Козачук Н. О. Правові механізми протидії зловживанням правами на патенти, які необхідні для приватних стандартів : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Козачук Наталія Олександрівна. Київ, 2017. – 230 с.