Реставрація сталінізму в Росії: виклики для українознавства

Калакура, Я. (2026). Restoration of Stalinism in Russia: Challenges for Ukrainian Studies. Українознавство(1), 8–24. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.356122

Актуальність. Сталінізм і рашизм становлять найбільшу загрозу для України, її державності та ідентичності, про що свідчить нинішня кровопролитна війна з метою знищення України, окупація частини її території, застосування сталінських методів насильства, репресій, деукраїнізації, примусове насадження українцям російського громадянства та їх «перевиховання» в дусі «русского мира» за допомогою фізичних, моральних і психологічних тортур. Диктаторський режим Кремля не відмовився від стратегії відновлення СРСР як умови збереження «великої історичної Росії» і вважає Україну головною перешкодою для її реалізації. Ця стратегія і спонукала Путіна до повномасштабної агресії під виглядом «спеціальної військової операції» з метою «денацифікації» та «демілітаризації» України.
Мета статті: з’ясувати сутність путінської моделі сталінізму, викрити злочинний, агресивно-імперський і тоталітарний характер, довести її зв’язок із рашизмом як державною ідеологією, висвітлити роль інтелектуального потенціалу українознавства, його методології у протидії путінізму та рашизму.
Висновки. Виклики, загрози та небезпеки, з якими зіткнулися українці, породжені путінським сталінізмом та імперськими амбіціями РФ. Вони носять системний характер і українознавство покликане дати адекватні відповіді на них, виходячи з того, що путінізм – це сталінізм сьогодні. Необхідно знайти механізми для протидії та мінімізації ризиків; забезпечити етнополітичну стабільність суспільства; виробити оптимальні рішення для завершення війни, реінтеграції населення окупованих територій та відновлення територіальної цілісності України. Перехід від війни до миру та відбудови країни не означатиме послаблення уваги до її обороноздатності, припинення курсу на подальшу деколонізацію, дерусифікацію та декомунізацію суспільства. Маємо бути свідомими, що переконлива критика ідеологічних інсинуацій рашизму, спростування російських міфів, розвінчування доктрини «русского мира» як сегмента війни та українофобства має супроводжуватись продукуванням і нагромадженням нових знань про Україну та українство, самобутність їхніх цивілізаційних цінностей.