Особливості голоценового педогенезу поселення доби ранньої бронзи неподалік с. Мальчівці (Барський район Вінниччини)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2020
Автор(и) :
Матвіїшина, Жанна
Інститут географії НАН України
Пархоменко, Олександр
Національний університет “Чернігівський колегіум” імені Тараса Шевченка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1-2 (99-100)
ISSN :
0868-6939
Початкова сторінка :
26
Кінцева сторінка :
36
Цитування :
[APA 7] Матвіїшина, Ж., & Пархоменко, О. (2020). Особливості голоценового педогенезу поселення доби ранньої бронзи неподалік с. Мальчівці (Барський район Вінниччини). Фізична географія та геоморфологія, (1-2 (99-100)), 26–36. https://doi.org/10.17721/phgg.2020.1-2.03
[ДСТУ] Матвіїшина Ж., Пархоменко О. Особливості голоценового педогенезу поселення доби ранньої бронзи неподалік с. Мальчівці (Барський район Вінниччини). Фізична географія та геоморфологія. 2020. № 1-2 (99-100). С. 26—36. URL: https://doi.org/10.17721/phgg.2020.1-2.03 (дата звернення: 26.07.2026).
У статті розглянуто питання використання палеопедологічних даних для відтворення екологічних умов минулого як умов проживання давньої людини в окремі часові інтервали голоцену. На археологічному об’єкті Мальчівці Барського району Вінниччини, розташованому у 150 м на південний-захід від р. Мурафа та 1 км на південний-захід від с. Мальчівці, на території давнього поселення доби ранньої бронзи досліджено розрізи ґрунтів у межах давнього поселення (розчистка №1) і поза його межами (сучасний грунт розчистки №2), із яких відібрано зразки на гранулометричний, валовий хімічний, мікроморфологічний аналізи. Зроблено польові масштабні зарисовки із примазками натурального матеріалу, проаналізовано мікроморфологію ґрунтів за генетичними горизонтами у шліфах із непорушеною структурою. Поселення існувало в умовах переважання лісових ландшафтів в умовах досить вологого клімату, про що свідчить профіль ґрунту. Той факт, що для профілю характерна наявність великої кількості кротовин є доказом остеповіння ландшафтів, а наявність в деяких кротовинах карбонатного матеріалу свідчить, що на незначній глибині залягав карбонатний горизонт. Основними процесами при формуванні грунту були опідзолення, лесиваж, оглинення, тому давній ґрунт розчистки №1 визначається як буро-сірий опідзолений лісовий, який раніше розвивався під лісом. Для порівняння із ґрунтом поселення досліджено також сучасний грунт як фоновий. За макро- і мікроморфологічними ознаками фоновий грунт може бути визначено як бурий опідзолений лісовий, гумусово-елювіальний горизонт якого виявляє риси перерозподілу органо залізистої речовини, матеріал містить величезну кількість “відмитих” ділянок, освітлений, без характерних складних агрегатів. Ознаки давнього і сучасного грунтів свідчать про формування їх у помірно-теплому вологому кліматі лісостепової зони. Однак, сформований на супіщаному субстраті давній грунт поселення має більш диференційований профіль, зі значною кількістю кротовин та з ознаками окультурення. Якщо давній ґрунт є близьким до сірих опідзолених, що відображає зміщення природних зон на північ, фоновий ґрунт, сформований на більш важкому субстраті, за ознаками ближчий до ясно-сірого опідзоленого лесивованого, що є свідченням вологішого режиму лісового ґрунтоутворення. Риси лесиважу можуть свідчити про панування на цій території широколистяних буково грабових лісів (склад опаду їхнього листя збагачений на карбонати).
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
29.83 MB
Контрольна сума :
(MD5):052c685ee63efde4210f520375dc4c79
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International