Правова природа медіації в умовах збройного конфлікту
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
25 грудня 2024 р.
Автор(и) :
Слюсаренко, Ольга
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
4
ISSN :
1728-2217
Початкова сторінка :
58
Кінцева сторінка :
65
Цитування :
[APA 7] Слюсаренко, О. (2024). Правова природа медіації в умовах збройного конфлікту. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences, (4), 58–65. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2024.60.58-65
[ДСТУ] Слюсаренко О. Правова природа медіації в умовах збройного конфлікту. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences. 2024. № 4. С. 58—65. DOI: 10.17721/1728-2217.2024.60.58-65 (дата звернення: 25.07.2026).
В с т у п . Медіація в реаліях сучасного світу є одним із найпоширеніших методів мирного вирішення збройних конфліктів, головним чином завдяки своїй гнучкій процедурі, що дозволяє сторонам добровільно приймати рішення щодо їх участі в медіації, здійснювати вільний вибір медіатора та приймати або відхиляти умови вирішення конфлікту, встановлені під час медіаційної процедури.
М е т о д и . Використано діалектичний, історичний, порівняльно-правовий методи під час дослідження міркувань вчених-медіаторів щодо доцільності використання процедури медіації під час врегулювання конфліктних ситуацій; системно-структурний, формально-логічний методи – для визначення положень, які доцільно врахувати у процесі використання медіації в умовах збройного конфлікту; методи аналізу, узагальнення та синтезу – для розробки авторських пропозицій щодо доцільності використання процедури медіації та безпосереднього залучення медіаторів до роботи з військовослужбовцями, цивільним населенням та під час переговорних процесів.
Р е з у л ь т а т и . Узагальнено та систематизовано дослідження різних поглядів учених на роль медіатора – як посередника безпосередньо під час міжнародних політичних перемовин та мирних врегулювань в умовах збройного конфлікту. Окреслено основні фактори, що впливають на характер, процес та безпосередньо результат медіації в умовах збройного конфлікту. Визначено роль медіатора під час роботи з примирення із цивільним населення та військовослужбовцями в умовах збройного конфлікту, а також як переговірника під час переговорного процесу між сторонами, що воюють, а процедуру медіації розглянуто як міжнародний інструмент примирення. Розроблено й описано напрями, у яких доречно на практиці використовувати медіацію під час різних фаз військових конфліктів та задля розбудови світової культури примирення.
В и с н о в к и . Результати цього дослідження розвивають новий підхід застосування процедури медіації (посередництва) під час вирішення збройних конфліктів, характеризуються основні суб'єкти медіації – сторони конфлікту та медіатор, а також здійснено аналіз їх рішень щодо використання процедури медіації. Дослідження дає змогу краще зрозуміти складність посередництва у збройному конфлікті. У статті пропонується розглянути медіацію як стрімко зростаючу сферу та практику міжкультурного та міжнародного посередництва і примирення.
М е т о д и . Використано діалектичний, історичний, порівняльно-правовий методи під час дослідження міркувань вчених-медіаторів щодо доцільності використання процедури медіації під час врегулювання конфліктних ситуацій; системно-структурний, формально-логічний методи – для визначення положень, які доцільно врахувати у процесі використання медіації в умовах збройного конфлікту; методи аналізу, узагальнення та синтезу – для розробки авторських пропозицій щодо доцільності використання процедури медіації та безпосереднього залучення медіаторів до роботи з військовослужбовцями, цивільним населенням та під час переговорних процесів.
Р е з у л ь т а т и . Узагальнено та систематизовано дослідження різних поглядів учених на роль медіатора – як посередника безпосередньо під час міжнародних політичних перемовин та мирних врегулювань в умовах збройного конфлікту. Окреслено основні фактори, що впливають на характер, процес та безпосередньо результат медіації в умовах збройного конфлікту. Визначено роль медіатора під час роботи з примирення із цивільним населення та військовослужбовцями в умовах збройного конфлікту, а також як переговірника під час переговорного процесу між сторонами, що воюють, а процедуру медіації розглянуто як міжнародний інструмент примирення. Розроблено й описано напрями, у яких доречно на практиці використовувати медіацію під час різних фаз військових конфліктів та задля розбудови світової культури примирення.
В и с н о в к и . Результати цього дослідження розвивають новий підхід застосування процедури медіації (посередництва) під час вирішення збройних конфліктів, характеризуються основні суб'єкти медіації – сторони конфлікту та медіатор, а також здійснено аналіз їх рішень щодо використання процедури медіації. Дослідження дає змогу краще зрозуміти складність посередництва у збройному конфлікті. У статті пропонується розглянути медіацію як стрімко зростаючу сферу та практику міжкультурного та міжнародного посередництва і примирення.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
483.02 KB
Контрольна сума :
(MD5):f49c31bd0edce9e7436c248bd38e3ad7
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International