Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці: проблеми правозастосування

Остапенко, Ю. О. (2025). Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці: проблеми правозастосування. Соціальне Право, (3), 154-161. https://doi.org/10.32751/2617-5967-2025-03-15

У статті здійснено комплексне дослідження проблем правозастосування кримінальної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці. В умовах зростання виробничого травматизму, ускладненого наслідками воєнного стану, питання забезпечення ефективного кримінально-правового захисту працівників набуває особливої актуальності. Встановлено, що попри існування кримінально-правових норм, на практиці такі порушення рідко кваліфікуються як кримінальні злочини. Найчастіше дії службових осіб перекваліфіковуються в адміністративні правопорушення або зовсім залишаються без належної правової оцінки, що пояснюється низкою об’єктивних і суб’єктивних факторів: недосконалістю законодавства, формалізмом підходів правоохоронців, слабкою доказовою базою, відсутністю належного експертного супроводу та складністю встановлення причинного зв’язку між діями службової особи та настанням шкідливих наслідків. Особливу увагу приділено аналізу бланкетного характеру ст. 271 КК України, що зумовлює необхідність звернення до великої кількості нормативно-правових актів (зокрема, КЗпП України, Закону України «Про охорону праці», типових інструкцій, регламентів тощо) для кваліфікації діяння.
Увага також зосереджена на проблемі встановлення суб’єкта злочину, зокрема на вимогах до доказування службового становища особи та її конкретних повноважень у сфері охорони праці. Наведено приклади судової практики, зокрема вироки, в яких суди виправдовували обвинувачених у зв’язку з неналежною фіксацією доказів, відсутністю експертної оцінки чи доведеного причинного зв’язку. Стаття має практичну спрямованість і містить пропозиції щодо удосконалення законодавства у частині конкретизації складу злочину, а також щодо підвищення кваліфікації слідчих, прокурорів і суддів, які працюють із відповідною категорією справ. Автор підкреслює важливість формування сталого механізму правозастосування, що забезпечить ефективне реагування на порушення у сфері охорони праці та сприятиме зменшенню виробничого травматизму.