ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ УКРАЇНИ

ПОГОРІЛИЙ, Я. (2024). PROBLEMS OF DEFINITION FND INTERPRETING CORRUPTION RISKS IN MODERN SCIENTIFIC LITTERATURE AND OF THE REGULATORY LEGAL ACTS OF UKRAINE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 19(1), 102–110. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/19-17/22

Вступ . Наголошено, що в сучасних умовах корупційні процеси в Україні й загрозливий характер їх ризиків, особливо в період воєнного стану, перетворюють боротьбу з корупцією, її передумовами, чинниками та наслідками на системний і вкрай важливий складник політики державної влади й діяльності органів публічного управління. Зазначено, що такі суспільні виклики потребують активізації процесів розроблювання й практичного впровадження дієвого комплексу антикорупційних заходів, удосконалення інституційного й нормативно-правого їх забезпечення, що, своєю чергою, вимагає подальшої інтенсифікації багатогалузевих наукових досліджень умов, детермінант і стимулів виникнення та поширення корупційних явищ, розроблювання адекватних нинішнім реаліям теоретико-методологічних засад з метою підвищення ефективності державної антикорупційної стратегії, удосконалення її нормативно-правової бази, оптимізації методології та методик оцінювання корупційних ризиків уповноваженими суб'єктами у сфері державного управління. Метою статті є висвітлення результатів дослідження нагальних проблем, ідейно-теоретичних засад, методологічного підґрунтя і специфіки дисциплінарних настанов науково-теоретичного вивчення і визначення природи корупційних ризиків та особливостей їх тлумачення у нормативних приписах чинного антикорупційного законодавства України, методологічних і методичних рекомендаціях інших українських нормативно-правових актів; обґрунтування необхідності вдосконалення ідейно-теоретичних і методологічних засад аналізу та методики оцінювання чинників виникнення корупції у системі органів державного управління, а також корекції конотацій традиційного понятійного апарату пізнання і концептуального пояснення природи корупційних явищ.
Методи . У процесі дослідження феномену і насамперед проблем сцієнтистського теоретичного моделювання корупційних ризиків використано гносеологічні можливості системного, структурно-функціонального, герменевтичного, порівняльно-правового методів пізнання суспільних і політико-правових феноменів, аналітичні установки дискурсивного, інтерпретаційного, прогнозного та контент аналізу.
Результати . Обґрунтовано актуальність і розглянуто сукупність тих проблем, які стосуються подальшого вдосконалення ідейно-теоретичних і методологічних засад наукового вивчення корупційних явищ та процесів. На принципах методології наукового пізнання, системного розгляду впроваджених нормативно-правовими актами України та публікаціями українських учених тлумачень ризиків виникнення корупції, ураховуючи специфіку їх концептуальних інтерпретацій та класифікацій, розкрито переваги й охарактеризовано недоліки поширених у сучасному українському корупціологічному дискурсі поглядів на умови й механізми утворення корупційних ризиків, відповідно – їх дефініцій. Аргументовано доведено необхідність корекції загальнотеоретичного змісту поняття "корупційний ризик" з метою його конкретизації і нормативної уніфікації з термінологією і приписами чинного законодавства, нормативних документів антикорупційних органів (насамперед НАЗК).
Висновки . Проаналізовано й охарактеризовано недосконалість сучасних теоретичних уявлень про сутність феномену корупційних ризиків; здійснено наукове порівняння й розкрито особливості їх тлумачення й понятійнотермінологічної фіксації, по-перше, у чинному антикорупційному українському законодавстві та нормативних методологічних документах, а, по-друге, в українській та закордонній корупціологічній літературі, внаслідок чого сформульовано більш універсальне й оптимальне для сучасної теоретичної моделі та практичних процедур (методики оцінювання) визначення поняття "корупційний ризик".