Свій та Чужий у римському суспільстві імператорської доби: образ варвара за Лукіаном Самосатським та Апулеєм

Кумінова К. А. Свій та Чужий у римському суспільстві імператорської доби: образ варвара за Лукіаном Самосатським та Апулеєм : дис. ... д-ра філос. : 032 Історія та археологія / Кумінова Катерина Андріївна. - Київ, 2024. - 223 с.

В першому розділі роботи досліджено джерела та наукову літературу з проблеми «Свій та Чужий у римському суспільстві імператорської доби: образ варвара за Лукіаном Самосатським та Апулеєм».
Дослідження ґрунтується в основному на корпусі наративних джерел з залученням візуальних. Перші представлені історичними, літературними, дидактичними та іншими текстами. Досліджено специфіку джерел, тенденційність авторів, вплив реалій політичного життя Римської імперії та літературної традиції на формування уявлень про Свого та Чужого у римському суспільстві імператорської доби. Особливий акцент зроблено на текстах Лукіана Самосатського та Апулея.
Корпус наукової літератури було систематизовано за тематичним принципом. Перша група присвячена теоретико-методологічним аспектам вивчення образу Чужого з особливим акцентом на імагологічні студії. Друга – дослідженню образу Чужого в античній літературі. Третя група стосується вивчення безпосередньо творчості Лукіана Самосатського та Апулея.
Найбільш дотичні до нашої проблематики є студії присвячені образу окремих етнічних груп у працях згадуваних авторів, які дослідники напряму пов’язували з походженням авторів. Вже на початку ХХІ ст. з’явилася гіпотеза про складну ідентичність Лукіана та Апулея, яка могла залежати від конкретної мети, яку переслідували автори під час написання текстів.
У другому розділі досліджено реалії культурного, політичного та економічного життя Римської імперії та образ варвара у античній літературній традиції. Зокрема акцент зроблено на наступних аспектах:
- вплив Другої софістики на римське суспільство імператорської доби;
- військові кампанії Римської імперії у ІІ ст.;
- основні напрямки торгівельних шляхів у Римській імперії;
- становище римських провінцій Сирії та Африки;
- дві семантичні традиції використання терміну «варвар» в античній літературній традиції;
- географічний детермінізм в еллінському та римському дискурсі.
Третій розділ присвячено образу Свого та Чужого у текстах Лукіана Самостаського. Зроблено наступні висновки: у творах Лукіана ми простежуємо обидві традиції вживання терміну βάρβαρος. Перша, в якій не має жодного негативного навантаження та використовується для позначення не-еллінів. Негативного відтінку βάρβαρος набуває, коли позначається спроба Чужого увійти до сфери державних справ у полісі. Також звернення до образу варвара Лукіан використовує, аби підкреслити низький рівень освіченості та/або несмак своїх уявних опонентів. Як і у попередній античній традиції, Лукіан підкреслює жіночність та емоційність варварів, яка відрізняє їх від чоловіків-еллінів та римлян.
На образ Чужого у творах Лукіана Самосатського впливала вже існуюча літературна традиція. Окраїни Римської імперії представлені як неспокійні, такі, де постійно точиться війна та варвари воюють один проти одного. Паралельно з цим традиційним для античної культури сюжетом зустрічаються топоси про подорожі еллінських філософів до Сходу.
Також упереджене ставлення до цілого народу могло формуватися через наочний приклад окремих категорій населення Риму: найманців та рабів. Схожі стереотипи могли побутувати через товари, які поставляли з інших держав: тканини, слонова кістка, пахощі, тощо. Через це формувалося уявлення про надзвичайне багатство країн Сходу.
Четвертий розділ присвячений образу Свого та Чужого у Апулея. Зроблені висновки, що у текстах Апулея переважає друга семантична традиція використання терміну barbarus. Переважання негативної традиції можна пояснити сатиричним жанром «Метаморфоз» та захисною стратегією Апулея у «Флоридах» та «Апології». У цьому контексті слід виділити, що в негативному значенні варварство позначало саме культурну відсталість і не мало чіткої прив’язки до етнічної приналежності опонентів Апулея.
Зображуючи Чужого, Апулей послуговується звичними для античного читача образами. Ці уявлення сформовані в основному через товари, які імпортуються до Римської імперії або прибувають до Італії з інших провінцій.
У Апулея також зустрічається топос про запозичення знання зі Сходу. Саме Індія є країною, яку найчастіше згадує Апулей. Основна тема опису цього регіону – екзотичні тварини та товари регіону, а також мудреці-гімнософісти.
В цілому, ми дійшли висновку, що на образ варвара у Лукіана та Апулея впливала попередня літературна традиція та реалії політичного, культурного та економічного життя Римської імперії. Хоча Лукіан та Апулей мали провінційне походження, у їх текстах ми не знаходимо якогось особливого ставлення до Чужого, яке б відрізнялося від позиції інших античних інтелектуалів. До свого провінційного походження автори апелювали в деяких творах, що доводить ситуативність їх само-ідентичності, яка залежала від певного контексту та посилу твору.
Характерно, що на відміну від авторів більш ранніх епох, Лукіан Самостаський та Апулей проводили паралель між собою та Анахарсісом, найвідомішим скіфом-мудрецем. Це можна вважати однією з варіацій самоідентифікації авторів через своє провінційне походження. Окрім цього, усе вищезазначене дає підстави стверджувати, що студії образу Свого та Чужого у текстах Лукіана Самосатського та Апулея підтверджують запропоновану дослідниками теорію про «мінливу» ідентичність авторів.
Наукова новизна дослідження:
Вперше:
- детально досліджений та систематизований комплекс джерел з історії образів Свого та Чужого у творах Лукіана Самосатського та Апулея;
- детально досліджено образи Свого та Чужого у текстах Лукіана Самосатського та Апулея;
- комплексно проаналізовано семантику терміну варвар в текстах Лукіана Самосатського та Апулея;
- запропонована низка висновків щодо впливу попередньої літературної традиції, політичних, культурних та економічних реалій Римської імперії на конструювання образів Свого та Чужого у текстах досліджуваних авторів;
Доповнено та уточнено:
- сформульовані попередніми дослідниками висновки стосовно відсутності сталої ідентичності у Лукіана Самосатського та Апулея;
- запропоновану Б. Айзеком концепцію про «північних» та «південних» варварів в контексті творів зазначених авторів;
- інформацію про образ Індії у Лукіана Самосатського та Апулея;
- вплив зовнішньополітичної ситуації в Римській імперії на образ Чужого в літературі.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в можливості використання цих матеріалів при викладанні курсів історії Стародавньої Греції та Риму, історії Стародавнього Сходу, курсів культурної антропології, психології, етнополітології у рамках програм вищої професійної освіти, а також розробки спеціальних курсів та написання спеціальних та узагальнюючих робіт з історії культури суспільств стародавнього світу.

Ключові слова: суспільства стародавнього світу, середніх віків та раннього нового часу, Римська імперія, імагологія, культурна ідентичність, Свій та Чужий, варвари, релігійні вірування, язичництво, Сирія, Африка, Північне Причорномор’я, Скіфія, джерела, Лукіан Самосатський, Апулей.

The introduction shows the main objectives of the dissertation research, formulates the methodology, indicates the chronological and territorial framework of the study and points out the scholarly novelty.
The first chapter examines the sources and scientific literature on the issue Romanness and Otherness in the Roman Society of Roman Empire, particularly on: the iImage of the Barbarian by Lucian of Samosata and Apuleius.
The study is based mainly on a corpus of narrative sources with involvement of the visual sources. The narrative sources are represented by historiographical, literary, didactic, and other texts. The specifics of the sources, the tendencies of the authors, the influence of the realities of the political life of the Roman Empire and the literary tradition on the formation of ideas about Roman and Other in Roman society of the Roman Empire are investigated. The particular emphasis is placed on the texts of Lucian of Samosata and Apuleius.
The corpus of the scholarly literature was systematized according to the thematic principle. The first group is devoted to the theoretical and methodological aspects of studying the image of Other with a special emphasis on imagological studies. The second is devoted to the study of the image of Other in ancient literature. The third group deals directly with the works of Lucian of Samosata and Apuleius.
The most relevant to our topic are the studies devoted to the image of certain ethnic groups in the works of the above-mentioned authors, which researchers directly linked to the authors' origins. Already at the beginning of the twenty-first century, a hypothesis emerged about the complex discrepant identity of Lucian and Apuleius, which could depend on the specific purpose pursued by the authors when they write their texts. The results of our study confirm the theory of «discrepant identity» of the authors.
The second chapter examines the realities of political and economic life in the Roman Empire and the image of the barbarian in the ancient literary tradition. In particular, the emphasis is placed on the following aspects:
- the influence of the Second Sophistry on the society and culture of the Roman Empire;
- the wars of the Roman Empire in the second century;
- the main directions of trade routes in the Roman Empire;
- the status of the Roman provinces of Syria and Africa;
- two semantic traditions of using the term «barbarian» in the ancient literary tradition;
- geographical determinism in Hellenic and Roman discourse.
The third chapter is devoted to the image of Self and Other in the texts of Lucian of Samosata. There are two traditions of using the term βάρβαρος in Lucian's texts. The first one, which has no negative connotation, is used to refer to non-Hellenes. The second is the one, in which the term βάρβαρος acquires a negative connotation when it refers to an attempt by an outsider to enter the sphere of public affairs in the polis. Lucian also uses the image of the barbarian to emphasize the low level of education and/or bad taste of his real and potential opponents. As in the previous ancient tradition, Lucian emphasizes the femininity and emotionality of the barbarians, which distinguishes them from the male Hellenes and Romans.
The image of Other in Lucian's works was influenced by an existing literary tradition. The frontiers of the empire are presented as troubled, where war is constantly raging and barbarians are fighting against each other. In parallel with this traditional plot for ancient culture, there are topoi about the travels of Hellenic philosophers to the East.
Furthermore, Lucian’s works reflect the prejudices against an entire nation that could be formed based on an example of some of its representatives, who served as slaves or mercenaries in Rome. Similarly, stereotypes could be formed based on goods supplied from other countries: fabrics, ivory, incense, etc. This shaped the idea of the extraordinary luxury of the Eastern countries.
The fourth chapter is devoted to the image of Self and Other in Apuleius. The study concludes that the second semantic tradition of using the term barbarus prevails in Apuleius' texts. The predominance of the negative tradition can be explained by the generic specifics of his works: the satirical genre of the Metamorphoses and the «judicial» polemics in the Florides and Apology. In this context, it should be emphasized barbarism denoted general cultural backwardness and had no clear link to the ethnicity of Apuleius' opponents.
In depicting the Other, Apuleius uses images familiar to the ancient reader. These images, similarly, mainly rely upon the goods that were imported into the Roman Empire or arrived in Italy from other Roman provinces. Apuleius' texts also contain a topos about borrowing knowledge from the East. India is the country most often mentioned by Apuleius. The main theme of the description of this region is the exotic animals and goods of the region, as well as the sages-hymnosophists.
In general, the research concludes that the image of the barbarian in Lucian and Apuleius was influenced by the previous literary tradition and the realities of the political, cultural and economic life of the second-century Roman Empire. Although Lucian and Apuleius had provincial origins, in their texts, there is no special attitude towards the Other that would differ from the position of other ancient authors. The authors appealed to their provincial origins in some of their works, which proves the situational nature of their local identity, which depended on the specific context and aims of the work.
It is characteristic that, in contrast to the authors of earlier periods, Lucian of Samosata and Apuleius drew a parallel between themselves and Anacharsis, the most famous Scythian wise man. This can be considered one of the options for self-identification of the authors related to their provincial origin. In addition, all of the above suggests that studies of the image of Self and Other in the texts of Lucian of Samosata and Apuleius confirm the theory of the discrepant identity of the authors proposed by researchers.
Scholarly novelty of the study:
For the first time:
- a set of sources on the history of the images of the Self and the Other in the works of Lucian of Samosata and Apuleius is studied and systematized in detail;
- the images of Ours and Theirs in the texts of Lucian of Samosata and Apuleius are studied in detail;
- the semantics of the term «barbarian» in the texts of Lucian of Samosata and Apuleius is comprehensively analyzed;
- the dissertation offers a list of conclusions about the influence of the previous literary tradition, political, cultural and economic realities of the Roman Empire on the construction of images of the Self and the Other in the texts of the authors under discussion;
Supplemented and clarified:
- the conclusions formulated by previous researchers regarding the lack of a permanent identity of Lucian of Samosata and of Apuleius;
- the concept of «northern» and «southern» barbarians proposed by Benjamin Isaac in the context of the works of these authors;
- the information about the image of India in Lucian of Samosata and Apuleius;
the influence of the foreign policy situation in the Roman Empire on the image of the Other in literature.
The practical significance of the results of the study is in the possibility of using these materials in teaching courses on the history of Ancient Greece and Rome, the history of the Ancient East, courses on cultural anthropology, psychology, ethnopolitics within the framework of professional high education programs, as well as in developing special courses and writing special and generalized works on the history of culture of the societies of the ancient world.

Key words: Ancient, Medieval and Early Modern Societies, Roman Empire, imagology, cultural identity, Ours and Theirs, barbarians, religious beliefs, paganism, Syria, Africa, Northern Black Sea region, Scythia, sources, Lucian of Samosata, Apuleius.