ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Хмелевська , Н. В.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
3
ISSN :
2413-5372
Початкова сторінка :
166
Кінцева сторінка :
174
Цитування :
[APA 7] Хмелевська, Н. В. (2023). ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ. Вісник кримінального судочинства, (3), 166–174. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.3-4/166-174
[ДСТУ] Хмелевська Н. В. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ. Вісник кримінального судочинства. 2023. № 3. С. 166—174. DOI: 10.17721/2413-5372.2023.3-4/166-174 (дата звернення: 26.07.2026).
Анотація. У статті проаналізовано етапи становлення ювенальної юстиції у різних країнах. Проведене дослідження надало можливість зробити висновок, що ювенальна юстиція пройшла довгий шлях трансформації та розвивається до цього часу. Умовно розвиток ювенальної юстиції можна поділити на такі періоди:
період зародження ювенальної юстиції (до середини ХІХ століття) – почали звертати увагу на відмінність правосуддя дітей від правосуддя для дорослих, створені спеціалізовані установи для відбування покарань неповнолітніх, з’явились згадки у кодексах деяких країн щодо неповнолітніх, закладено основу, на якій пізніше будуть побудовані суди для неповнолітніх;
період становлення ювенальної юстиції (кінець ХІХ – початок ХХ століття) – створені спеціалізовані суди для розгляду справ щодо неповнолітніх, більшість держав зрозуміли важливість розвитку ювенальної юстиції. Доктрина «parens patriae», зокрема в США, узаконила, що правосуддя неофіційно втручається в інтереси дитини, не визнаючи прав, які зазвичай надаються обвинуваченим. Створення судів у справах неповнолітніх в багатьох країнах на початку ХХ століття підкреслило напрям, який розвинувся в попередньому столітті;
період суперечливого розвитку ювенальної юстиції (середина ХХ століття)– існували неоднозначні тенденції. Хоча деякі країни наголошували на своїй прихильності розвиненій моделі ювенальної юстиції, інші ставили під сумнів деякі її елементи. Новий акцент було зроблено на захисті прав молоді як через процесуальні гарантії, так і через матеріальне право. Освіта та реабілітація залишались центральними серед ключових проблем ювенальної юстиції;
період часткового занепаду ювенальної юстиції (кінець ХХ століття) – це період найсильніших нападів на ювенальну юстицію. Відбулися зміни у деяких країнах, які зробили ювенальну юстицію більш схожою на кримінальну юстицію для дорослих, ніж раніше. Це також призвело до того, що до молодих людей ставились як до дорослих. Однак, не всі країни піддалися застосуванню карального правосуддя. Завдяки підтримці основних міжнародних інструментів багато країн дотепер протистоять його застосуванню та активно застосовують найкращі практики ювенального правосуддя, включаючи відновне;
сучасний період (ХХІ століття) – характеризується використанням правосуддя, дружнього до дітей.
період зародження ювенальної юстиції (до середини ХІХ століття) – почали звертати увагу на відмінність правосуддя дітей від правосуддя для дорослих, створені спеціалізовані установи для відбування покарань неповнолітніх, з’явились згадки у кодексах деяких країн щодо неповнолітніх, закладено основу, на якій пізніше будуть побудовані суди для неповнолітніх;
період становлення ювенальної юстиції (кінець ХІХ – початок ХХ століття) – створені спеціалізовані суди для розгляду справ щодо неповнолітніх, більшість держав зрозуміли важливість розвитку ювенальної юстиції. Доктрина «parens patriae», зокрема в США, узаконила, що правосуддя неофіційно втручається в інтереси дитини, не визнаючи прав, які зазвичай надаються обвинуваченим. Створення судів у справах неповнолітніх в багатьох країнах на початку ХХ століття підкреслило напрям, який розвинувся в попередньому столітті;
період суперечливого розвитку ювенальної юстиції (середина ХХ століття)– існували неоднозначні тенденції. Хоча деякі країни наголошували на своїй прихильності розвиненій моделі ювенальної юстиції, інші ставили під сумнів деякі її елементи. Новий акцент було зроблено на захисті прав молоді як через процесуальні гарантії, так і через матеріальне право. Освіта та реабілітація залишались центральними серед ключових проблем ювенальної юстиції;
період часткового занепаду ювенальної юстиції (кінець ХХ століття) – це період найсильніших нападів на ювенальну юстицію. Відбулися зміни у деяких країнах, які зробили ювенальну юстицію більш схожою на кримінальну юстицію для дорослих, ніж раніше. Це також призвело до того, що до молодих людей ставились як до дорослих. Однак, не всі країни піддалися застосуванню карального правосуддя. Завдяки підтримці основних міжнародних інструментів багато країн дотепер протистоять його застосуванню та активно застосовують найкращі практики ювенального правосуддя, включаючи відновне;
сучасний період (ХХІ століття) – характеризується використанням правосуддя, дружнього до дітей.
Ключові слова :
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
578 KB
Контрольна сума :
(MD5):46e5b2e64969c2de1fa244830e1f15ea
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International