ДО ПИТАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСІБ, ЗАЛУЧЕНИХ ДО ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ АБО ГРОМАДСЬКИХ ОБОВ’ЯЗКІВ

Yanushkevich, O. I. (2020). ON THE LEGAL STATUS OF PERSONS INVOLVED IN PERFORMANCE GOVERNMENT OR PUBLIC OBLIGATIONS. Соціальне право(1), 237–243. https://doi.org/10.37440/soclaw.2020.01.41

У статті розглянуто правовий статус осіб, залучених до виконання державних абогромадських обов’язків, на підставі чого зроблено певні висновки. Зазначено, що особи,залучені до виконання державних або громадських обов’язків наділені особливим правовимстатусом, який доцільно розглядати за такими основними елементами, як правосуб’єктність, правай обов’язки, відповідальність за неналежне виконання обов’язків, юридичні гарантії реалізаціїправ. Специфічність їх правового статусу полягає в тому, що він регулюється не тільки загальнимзаконодавством, а й спеціальним. Ці гарантії знайшли своє закріплення у відповідних документахна законодавчому рівні, зокрема у Кодексі законів про працю та в спеціальному законодавстві, якерегулює діяльність осіб, залучених до виконання державних або громадських обов’язків,наприклад, у Законах України «Про військовий обов'язок і військову службу» і «Проальтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядкуорганізації роботи та ведення діловодства виборчих комісій з виборів Президента України,народних депутатів України, місцевих виборів та ін.Зроблено висновок, що одним із основних елементів правового статусу осіб, залучених довиконання державних або громадських обов’язків, є юридичні гарантії, які сприяютьустановленню стабільності трудових відносин, стимулюють громадян до активної участі вдержавній або громадській діяльності, представляють собою той аспект правової держави, щовідповідає за найбільш повне задоволення їх законних інтересів. Їх наявність, з одного боку,сприяє якісному й ефективному виконанню розглядуваної категорії осіб своїх обов’язків, а здругого забезпечує належний рівень законності та дотримання положень чинних нормативно-правових актів сторонами трудових відносин. Вони служать тим «надійним містком», якийзабезпечує необхідний перехід від можливості, яка проголошується в законі до дійсності.