Імперія без імперіалізму: габсбурзький досвід наднаціональної єдності Європи
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
29 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Габсбург-Лотрінген, Франц Володимир
ГО "Академія політико-правових наук України"
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
99
ISSN :
2415-881X
Початкова сторінка :
201
Кінцева сторінка :
222
Цитування :
[APA 7] Габсбург-Лотрінген, Ф. В., & Хилько, М. І. (2025). Імперія без імперіалізму: габсбурзький досвід наднаціональної єдності Європи. Політологічний вісник, (99), 201–222. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.99.201-222
[ДСТУ] Габсбург-Лотрінген Ф. В., Хилько М. І. Імперія без імперіалізму: габсбурзький досвід наднаціональної єдності Європи. Політологічний вісник. 2025. № 99. С. 201—222. DOI: 10.17721/2415-881x.2025.99.201-222 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті здійснено комплексний історико-політичний та політико-філософський аналіз Габсбурзької імперії як особливого типу наднаціонального політичного порядку, що принципово відрізняється від класичних моделей імперіалізму. Поставлену проблему - можливість політичної єдності без системного примусу та насильницької уніфікації розв’язано шляхом концептуалізації габсбурзького досвіду як форми «імперії без імперіалізму».У ході дослідження обґрунтовано, що династична тяглість і логіка тривалого часу виконували функцію стабілізації багатонаціонального простору, забезпечуючи спадкоємність політичного порядку без необхідності етнокультурної гомогенізації. Показано, що дипломатія шлюбу та система династичних союзів формували ранню модель «м’якої сили», у якій легітимація влади ґрунтувалася на інтеграції та компромісі, а не на завоюванні.Доведено, що політична філософія габсбурзького універсалізму базувалася на інституціоналізованій напрузі між універсальним і партикулярним, де локальні автономії та регіональні специфіки не заперечували імперську єдність, а становили її функціональну основу. Виявлено, що імперський порядок виконував роль механізму стримування міжетнічних конфліктів і політичної фрагментації, навіть попри обмеження радикальних форм національного самовизначення.Розкрито, що габсбурзький космополітизм мав «вкорінений» характер і поєднував наднаціональну лояльність із збереженням локальних ідентичностей, формуючи специфічну центральноєвропейську модель культурної інтеграції. З’ясовано, що розпад імперії у 1918 р. означав кінець політичної форми, але не зникнення її інституційних ідей, які збереглися у вигляді принципів багаторівневого управління, правового плюралізму та політики компромісу.Науковий внесок статті полягає у переосмисленні імперського феномену поза редукцією до насильства та домінування і в обґрунтуванні габсбурзького досвіду як теоретичного ресурсу для аналізу сучасних інтеграційних процесів. Дослідження демонструє, що проблема єдності без примусу залишається відкритою політичною і філософською проблемою ХХІ століття.
Ключові слова :
Habsburg Empire supranational unity empire without imperialism political universalism dynastic continuity multilevel governance cosmopolitanism Central Europe political order unity without coercion Габсбурзька імперія наднаціональна єдність імперія без імперіалізму політичний універсалізм династична тяглість багаторівневе управління космополітизм Центральна Європа політичний порядок єдність без примусу
Галузі знань та спеціальності :
05 Соціальні та поведінкові науки::052 Політологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
288.54 KB
Контрольна сума :
(MD5):3ac1c666498199d931de317bb648bdba
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International