Порівняння магнітних полів, виміряних в лініях натрію і нікелю в області сейсмічного джерела потужного сонячного спалаху

Лозицька Н., Яковкін І., Лозицький В. Порівняння магнітних полів по лініях натрію і нікелю, виміряних в області сейсмічного джерела потужного сонячного спалаху. Вісник київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія. 2023. Вип. 1/2 (67/68). С. 28-34.

В с т у п . Сейсмічні джерела у сонячних спалахах є найменш вивченим проявом сонячної активності. Оскільки можливими джерелами їхньої енергії є магнітні поля, а також пучки електронів і протонів, важливо детально дослідити магнітні поля в області сейсмічних джерел на різних рівнях сонячної атмосфери, включаючи діапазон висот "фотосфера – хромосфера". Для таких досліджень, є зручними спектральні лінії D1 і D2 NaI, а також лінія NiI 5892.883, які розміщені у спектрі досить близько (до 6 Å), але мають суттєво відмінні висоти формування в сонячній атмосфері.
М е т о д и . Використано спектрально-поляризаційний метод вимірювання магнітних полів для опрацювання спостережень, проведених на ешельному спектрографі горизонтального сонячного телескопа Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зеєман-спектрограма сонячного спалаху 28 жовтня 2003 р. бала X17,2/4B для моменту 11:15 UT була просканована, і почорніння на спектрограмі переведені в інтенсивності з урахуванням характеристичних кривих як фотоматеріалу, так і самого сканера. За отриманими в результаті цього профілями вказаних вище спектральних ліній аналізували прояви ефекту Зеємана в наближенні слабкого магнітного поля і з урахуванням емпіричних факторів Ланде ліній.
Р е з у л ь т а т и . Виявлено, що у вказаному сонячному спалаху лінії D1 і D2 NaI мали вузькі й інтенсивні емісійні піки,
які значно (до 1,8 раза) перевищували рівень найближчого спектрального континууму. Якщо для калібрування вимірювань використовувати емпіричні фактори Ланде, які враховують ефект Пашена – Бака, то ефективні напруженості Beff по лініях D1 і D2 добре узгоджуються між собою і містяться в межах 0,7–1,0 кГс при похибках вимірювань близько 0,07 кГс. Оцінювання локальних напруженостей Bmax із розщеплення вершин емісійних піків приводить до оцінок магнітного поля, які у 1,5–3 рази вищі за Beff. На значну неоднорідність магнітного поля у вертикальному напрямку вказує те,
що по лінії NiI виміряно близьке до нуля магнітне поле.
В и с н о в к и . Отримані результати вказують на локальне підсилення магнітного поля на хромосферному рівні не лише в області сейсмічного джерела, але також і за його межами. Це підтверджує гіпотезу про те, що в області сонячного спалаху діють специфічні фізичні механізми підсилення магнітного поля, відмінні від наявних у сонячних плямах.