ВПЛИВ БЕТАЇНУ НА ЕНДОТЕЛІАЛЬНІ КЛІТИНИ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
КАЛИНОВСЬКА, К.
ФЕДИШИН, П.
КАЛАЧНЮК, Л.
ГАРМАНЧУК, Л.
СМІРНОВ, О.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
86
Випуск :
3
ISSN :
1728-2748
Початкова сторінка :
48
Кінцева сторінка :
52
Цитування :
[APA 7] КАЛИНОВСЬКА, К., ФЕДИШИН, П., КАЛАЧНЮК, Л., ГАРМАНЧУК, Л., & СМІРНОВ, О. (2021). ВПЛИВ БЕТАЇНУ НА ЕНДОТЕЛІАЛЬНІ КЛІТИНИ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 86(3), 48–52. https://doi.org/10.17721/1728_2748.2021.86.48-52
[ДСТУ] ВПЛИВ БЕТАЇНУ НА ЕНДОТЕЛІАЛЬНІ КЛІТИНИ / К. КАЛИНОВСЬКА та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2021. Т. 86, № 3. С. 48—52. DOI: 10.17721/1728_2748.2021.86.48-52 (дата звернення: 25.07.2026).
Використання бетаїну як біоактивної речовини залишається актуальним через його роль у процесах метилювання (зокрема й метіоніну), антиоксидантного захисту клітин за порушення ліпідного обміну, участі у протизапальних процесах та стабілізації ендотеліально-епітеліального бар'єру як потужного регулятора обмінних процесів у клітинах і тканинах. З огляду на це метою пропонованого дослідження є вивчення безпосереднього впливу бетаїну на культивовані ендотеліальні клітини. Завдання роботи – аналіз літературних даних щодо застосування бетаїну як донора метильних груп й осмопротектора (особливо застосування його осмолітичних властивостей) та проведення експериментальних досліджень його впливу на ендотеліальні клітини. Дію бетаїну на клітини ендотелію (лінії РАЕ) вивчали за допомогою традиційних методичних підходів: МТТ-тест визначення активності мітохондріальних ензимів і виживання клітин й оцінка рівня поглинання глюкози і морфологічних властивостей ендотеліальних клітин.
Результати вивчення дії бетаїну на ендотеліальні клітини засвідчили про: відсутність токсичних ефектів; збільшення концентрації ендотеліоцитів порівняно з контролем за його рівня 0,5 мг/мл та 1 мг/мл у процесі фарбування трипановим синім; зростання оптичного поглинання внаслідок відновлення формазану мітохондріальними ензимами живих клітин у межах його концентрацій 1–4 мг/мл за МТТ-тесту; підвищення активності мітохондріальних оксидоредуктаз у розрахунку на одиницю живих клітин за його концентрації 1 та 4 мг/мл; зростання рівня дифузії глюкози в клітини за 0,125 мг/мл та 1 мг/мл бетаїну в середовищі інкубації. Порівняно з контролем виявлені морфологічні особливості клітин, а саме: їхня видовженість, більша кількість відростків та формування структур, що мали ознаки прокапілярних. Отже, бетаїн у концентрації 1 мг/мл може виконувати роль своєрідного стандарту позитивного впливу на ендотеліальні клітини у подальших дослідженнях біоактивних препаратів.
Результати вивчення дії бетаїну на ендотеліальні клітини засвідчили про: відсутність токсичних ефектів; збільшення концентрації ендотеліоцитів порівняно з контролем за його рівня 0,5 мг/мл та 1 мг/мл у процесі фарбування трипановим синім; зростання оптичного поглинання внаслідок відновлення формазану мітохондріальними ензимами живих клітин у межах його концентрацій 1–4 мг/мл за МТТ-тесту; підвищення активності мітохондріальних оксидоредуктаз у розрахунку на одиницю живих клітин за його концентрації 1 та 4 мг/мл; зростання рівня дифузії глюкози в клітини за 0,125 мг/мл та 1 мг/мл бетаїну в середовищі інкубації. Порівняно з контролем виявлені морфологічні особливості клітин, а саме: їхня видовженість, більша кількість відростків та формування структур, що мали ознаки прокапілярних. Отже, бетаїн у концентрації 1 мг/мл може виконувати роль своєрідного стандарту позитивного впливу на ендотеліальні клітини у подальших дослідженнях біоактивних препаратів.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
2.54 MB
Контрольна сума :
(MD5):7904dae3cb94de087413fe17c8a3cbd2
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International