ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВО В ІНСТИТУТІ ЛІТЕРАТУРИ У ПЕРІОД ВІД ПОГРОМУ ДО ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ (1936 – 1945)

ЛЕБІДЬ-ГРЕБЕНЮК, Є. (2024). SHEVCHENKO STUDIES AT THE INSTITUTE OF LITERATURE IN THE PERIOD FROM THE POGROM TO THE END OF THE WAR: THE MAIN TREND (1936–1945). Shevchenko Studies(1 (27)), 252–267. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).1/252-267

Вступ.Актуальність роботи зумовлена необхідністю ревізійного вивчення та переосмислення радянської літературознавчої спадщини, коли при вивченні творчості Тараса Шевченка увага надавалася не стільки літературознавчим проблемам, скільки ідеологічним та популістським гаслам. Відповідно, метою нашого дослідження було об'єктивно розглянути академічну критики доробку Шевченка, вказавши на явну тенденційність, спірність тих чи інших літературознавчих суджень та виявити ті з робіт, які найбільш яскраво, продуктивно та талановито простежують особливості поетики і мови текстів митця. 
Методи. Методологічною основою дослідження стали системно-аналітичний та типологічний підходи, метод теоретичного узагальнення.
Результати. Аналіз тогочасних праць дозволяє зробити висновок, що частина матеріалів на сьогодні становить лише історико-літературну цінність. Особливу увагу у статті приділено окремим студіям, які й досі зберігають науковий потенціал та становлять інтерес для сучасних дослідників (роботи М. Геппенера, М. Грінченка, П. Попова, Л. Булаховського, В. Ільїна). Навіть в умовах війни і внутрішнього терору, науковці змогли продовжити або віднайти нові теми, які знайшли розвиток у подальших дослідженнях; зроблено хронологічний огляд зібраних на той час у фондах Інституту літератури рукописів літературних творів Шевченка; укладено покажчик народних пісень, які знав Шевченко (на основі текстів самого поета або свідчень-спогадів його сучасників). Також у науковий обіг уведено ряд фактів та документів, які відкривали маловідомі на той час епізоди біографії Шевченка. У мовознавчих дослідженнях проведена робота над рукописами поета, зроблено ряд слушних спостережень про лексику, синтаксис, пунктуацію, орфографію, наголос у поетичних текстах Шевченка. 
Висновки. Запропоновані спостереження доповнюють історію академічного шевченкознавства, додають додаткових штрихів до розуміння літературного процесу зазначеного періоду.
_______________
Список використаних джерел
Білецький О. І. Літературознавство і критика за сорок років Радянської влади // Білецький О. Зібрання праць у пʼяти томах. – Т. 3. – К.: Наук. думка, 1966. – С. 56. 
Білецький О. І. Шевченко і світова література // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник статей до 125-річчя з дня народження. – К.: Видавництво АН УРСР, 1939. – С. 207–227. 
Булаховський Л. А. Російські поеми Шевченка та їх місце в системі поетичної мови першої половини ХІХ ст. // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник доповідей, читаних на ювілейній шевченківській сесії Академії наук УРСР 9 і 10 березня 1943 р. – М.: Видавництво АН УРСР, 1944. – С. 63–82.
Геппенер М. В. Рукописна спадщина Т. Г. Шевченка // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник статей до 125-річчя з дня народження. – К.: Видавництво АН УРСР, 1939. – С. 297–317. 
Грудницька М. С. До історії драматичної і повістевої рукописної спадщини Т. Г. Шевченка // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник доповідей, читаних на ювілейній шевченківській сесії Академії наук УРСР 9 і 10 березня 1943 р. – М.: Видавництво АН УРСР, 1944. – С. 53–63.
Гуслистий К. Г. Коліївщина в творах Т. Шевченка // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник статей до 125-річчя з дня народження. – К.: Видавництво АН УРСР, 1939. – С. 121–159.
Іванцов І. О. Т. Г. Шевченко і археологія (вступна стаття Т. В. Калініної) // Український історичний журнал. – 2014. – № 2. – С. 87–117. 
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926–2001: Сторінки історії, 75 / Відп. ред. та упоряд. О. В. Мишанич. – К.: Наук. думка, 2003. – 589 с.
Коваль Ф. В. Рукописна спадщина Т. Г. Шевченка // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник доповідей, читаних на ювілейній шевченківській сесії Академії наук УРСР 9 і 10 березня 1943 р. – М.: Видавництво АН УРСР, 1944. – С. 103–120.
Пільгук І. І. Вплив Шевченка на культурно-громадське життя Західної України // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник доповідей, читаних на ювілейній шевченківській сесії Академії наук УРСР 9 і 10 березня 1943 р. – М.: Видавництво АН УРСР, 1944. – С. 14–25.
Стебун І. І. Основоположник нової української літератури // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник статей до 125-річчя з дня народження. – К.: Видавництво АН УРСР, 1939. – С. 187–207.
Стебун І. І. Тарас Шевченко // Памʼяті Т. Г. Шевченка: збірник статей до 125-річчя з дня народження. – К.: Видавництво АН УРСР, 1939. – С. 7–31.
Тамарченко Д. Творчість Тараса Шевченка і російська революційно-демократична література. – М.: Видавництво Академії наук УРСР, 1944. – 147 с.
Шевченківська енциклопедія: в 6 т. / редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Т. 4: М–Па. – К., 2013. – С. 108. 
Шевченківська енциклопедія: в 6 т. / редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Т. 5: Пе–С. – К., 2015. – С. 943.