Кримінальний процесуальний кодекс України: реальність та ілюзії (до 10-річчя набуття чинності)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Вісник кримінального судочинства
Випуск :
1-2
ISSN :
2413-5372
Початкова сторінка :
72
Кінцева сторінка :
90
Цитування :
[APA 7] Микола, П. (2022). Кримінальний процесуальний кодекс України: реальність та ілюзії (до 10-річчя набуття чинності). Вісник кримінального судочинства, (1-2), 72–90. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2022.1-2/72-90
[ДСТУ] Микола П. Кримінальний процесуальний кодекс України: реальність та ілюзії (до 10-річчя набуття чинності). Вісник кримінального судочинства. 2022. № 1-2. С. 72—90. DOI: 10.17721/2413-5372.2022.1-2/72-90 (дата звернення: 26.07.2026).
Стаття присвячена дослідженню проблемних теоретичних та практичних питань функціонування чинного КПК України впродовж десятиліття з часу набуття його чинності.
У статті доводиться, що більшість проблем з реалізацією чинного КПК, пов’язані, насамперед, не з недосконалістю його процесуальних норм чи окремих інститутів, а передосім з незавершеністю реформи усієї системи кримінальної юстиції і кожного з її суб’єктів (структурних елементів): суду, прокуратури, органів досудового розслідування, адвокатури, зокрема, які в механізмі реалізації норм чинного КПК України при досягненні мети та виконанні завдань кримінального провадження, як невід’ємні взаємопов’язані елементи цілісної системи, відіграють ключову роль.
Наголошується на тому, що розбудовуючи Україну як правову демократичну державу, в основі діяльності якої має бути принцип верховенства права, що відповідає ідеології спра- ведливості, слід дбати, насамперед, про створення високопрофесійної ефективної системи кримінальної юстиції, діяльність якої ґрунтується на верховенстві права. Без такої системи кримінальної юстиції жодні зміни та доповнення до чинного КПК України і навіть його заміна на іншу модель кримінального процесу не дадуть бажаного результату.
На підставі системного аналізі діяльності органів кримінальної юстиції та виявлених недоліків у їх функціонуванні пропонуються організаційно-правові зміни до удосконалення їх діяльності: оптимізація структури; укомплектування кваліфікованими прокурорськими ка- драми, які б відповідали критеріям компетентності та доброчесності; оптимізація завантаженості; забезпечення процесуальних та організаційних гарантій незалежності; підвищен- ня відповідальності за вчинені чи допущені ними порушення процесуального законодавства та інше неналежне виконання нами своїх повноважень; усуненням ризиків корумпованості при здійсненні ними своїх повноважень; посилення громадського контролю за їх діяльністю органів прокуратури; покращення адміністрування в умовах воєнного стану; впровадження електронного документообігу та електронного кримінального провадження.
Пропонується зупинити безсистемну й перманентну зміну кримінального процесуального законодавства, яка негативного впливає на кримінальну процесуальну політику держави й не сприяє належному рівню якості здійснення правосуддя у сфері кримінальної юстиції, доступу до правосуддя, підриває авторитет у суспільстві до кримінальної процесуальної політики держави, викликає до неї недовіру громадськості.
Зазначається, що доповнення чи зміни до чинного КПК України мають бути науково-обґрунтованими та відповідати потребам практики, а також створювати гарантії прав усіх учасників кримінального провадження.
Для підвищення ефективності окремих норм та інститутів чинного КПК обґрунтовується необхідність змін та доповнень до окремих його норм, зокрема ст. 214, 233 КПК України.
Доводиться, що на стадії досудового розслідування сторони кримінального провадження, обґрунтовуючи свої правові позиції, оперують доказами.
У статті доводиться, що більшість проблем з реалізацією чинного КПК, пов’язані, насамперед, не з недосконалістю його процесуальних норм чи окремих інститутів, а передосім з незавершеністю реформи усієї системи кримінальної юстиції і кожного з її суб’єктів (структурних елементів): суду, прокуратури, органів досудового розслідування, адвокатури, зокрема, які в механізмі реалізації норм чинного КПК України при досягненні мети та виконанні завдань кримінального провадження, як невід’ємні взаємопов’язані елементи цілісної системи, відіграють ключову роль.
Наголошується на тому, що розбудовуючи Україну як правову демократичну державу, в основі діяльності якої має бути принцип верховенства права, що відповідає ідеології спра- ведливості, слід дбати, насамперед, про створення високопрофесійної ефективної системи кримінальної юстиції, діяльність якої ґрунтується на верховенстві права. Без такої системи кримінальної юстиції жодні зміни та доповнення до чинного КПК України і навіть його заміна на іншу модель кримінального процесу не дадуть бажаного результату.
На підставі системного аналізі діяльності органів кримінальної юстиції та виявлених недоліків у їх функціонуванні пропонуються організаційно-правові зміни до удосконалення їх діяльності: оптимізація структури; укомплектування кваліфікованими прокурорськими ка- драми, які б відповідали критеріям компетентності та доброчесності; оптимізація завантаженості; забезпечення процесуальних та організаційних гарантій незалежності; підвищен- ня відповідальності за вчинені чи допущені ними порушення процесуального законодавства та інше неналежне виконання нами своїх повноважень; усуненням ризиків корумпованості при здійсненні ними своїх повноважень; посилення громадського контролю за їх діяльністю органів прокуратури; покращення адміністрування в умовах воєнного стану; впровадження електронного документообігу та електронного кримінального провадження.
Пропонується зупинити безсистемну й перманентну зміну кримінального процесуального законодавства, яка негативного впливає на кримінальну процесуальну політику держави й не сприяє належному рівню якості здійснення правосуддя у сфері кримінальної юстиції, доступу до правосуддя, підриває авторитет у суспільстві до кримінальної процесуальної політики держави, викликає до неї недовіру громадськості.
Зазначається, що доповнення чи зміни до чинного КПК України мають бути науково-обґрунтованими та відповідати потребам практики, а також створювати гарантії прав усіх учасників кримінального провадження.
Для підвищення ефективності окремих норм та інститутів чинного КПК обґрунтовується необхідність змін та доповнень до окремих його норм, зокрема ст. 214, 233 КПК України.
Доводиться, що на стадії досудового розслідування сторони кримінального провадження, обґрунтовуючи свої правові позиції, оперують доказами.
Галузі знань та спеціальності :
08 Право
Галузі науки і техніки (FOS) :
Право
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
615.34 KB
Контрольна сума :
(MD5):1638a45f3382b5e1cf560827c0072c9e
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International