Концептуальне поле СУМНІВ/УПЕВНЕНІСТЬтазасобийогореалізації (на матеріалі електронних ЗМІ України)

Ле Сяомен. Концептуальне поле СУМНІВ/УПЕВНЕНІСТЬтазасобийогореалізації (на матеріалі електронних ЗМІ України) : дис. … доктора філософії : 035 Філологія / Наук. кер. І.О. Голубовська. Київ, 2025. 307 с.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню бінарного концептуального поля СУМНІВ/УПЕВНЕНІСТЬ, його семантичному наповненню і дискурсивній актуалізації. Досліджено поняттєві, образні та ціннісні складники опозиційних концептів СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ на підставі розгляду їх категоріальних властивостей, фреймового моделювання їх структури, побудови образних схем та розгляду особливостей реалізації концептів у медіадискурсі.
У вступі зазначено актуальність теми дослідження, визначено мету та завдання роботи, представлено предмет, об'єкт і методи наукового дослідження, визначено практичну значущість та наукову новизну роботи, а також описано її структуру та кількість публікацій за темою дослідження із вказівкою на апробацію отриманих результатів на міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження концептів СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ» розкривається когнітивно-семантичне наповнення концептів СУМНІВ та ВПЕВНЕНІСТЬ, котрі визначаються як бінарні концепти зі складною структурою та різноманітними формами мовного вираження, що аналізуються міждисциплінарно з філософської, логічної, психолінгвістичної та соціолінгвістичної точок зору. У дисертації сумнів та впевненість трактуються як епістемічні стани, у зв'язку з чим досліджуються характеристики епістемічної модальності, вербальні втілення епістемічної лексики та їх скаляризація на шкалі впевненості. Аналізується також реалізація концептів СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ у медійному дискурсі.
У першому розділі представлені основні методи вивчення концептів СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ, а також методи, які було застосовано для досягнення мети дослідження. Використовуються загальнонаукові (спостереження, узагальнення, опис, індукція, дедукція) та суто лінгвістичні методи дослідження, а саме: концептуальний аналіз – для моделювання концептів СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ; дискурсивний аналіз – для виявлення текстових кореляцій із позамовними факторами; аналіз словникових дефініцій – задля встановлення лексико-семантичних варіантів ключових слів; компонентний аналіз – для виявлення конститутивних семантичних ознак концептів СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ; контекстуальний аналіз – для виділення та дослідження текстових фрагментів; кількісно-якісний аналіз – для вирахування кількісного та відсоткового співвідношення різного типу розподілів одиниць-вербалізаторів концептів та їх інтерпретації; метод скалярної градації, який полягає в розміщенні епістемічних слів за шкалою впевненості тощо.
При дослідженні структури концептуального поля СУМНІВ/УПЕВНЕНІСТЬ виокремлено поняттєвий, образний та ціннісний складники.
У другому та третьому розділах відповідно «Особливості вербалізації концепту СУМНІВ» та «Особливості вербалізації концепту ВПЕВНЕНІСТЬ» вивчаються поняттєвий, образний і ціннісний складники концептів.
З'ясовано, що концепти СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ реалізуються у свідомості мовної особистості у вигляді концептуальних полів у такий спосіб: семантичні компоненти деталізуються за допомогою концептуальних ознак передбачуваності, можливості, ймовірності, приблизності (неточності) якості або кількості для СУМНІВУ; та переконаності, твердої віри; усвідомлення своєї сили, своїх можливостей; рішучості в діях; впевненості в собі для ВПЕВНЕНОСТІ.
На підставі відомостей, які надають сучасні словники та спостережень за електронними ЗМІ України, було встановлено, що типовим для вираження семантики сумніву є вживання непрямих маркерів сумніву (було виокремлено 53 такі одиниці), а саме: модальні частки (вряд ли, едва ли, вроде и т.д.), вставні модальні слова (может, может быть, вероятно, возможно и т.д.), вигуки (будто бы, гм, жди и т.д.), сполучники (а ещё, будто, как будто, ли и ль, то ли... то ли..., якобы и т.д), модальні фрази типу мне кажется, думается. Для концепту ВПЕВНЕНІСТЬ виявлено 28 непрямих маркерів, а саме: 1) 6 часток модальності впевненості (а вот, а как же, а то, где, ещё бы, так и есть); 2) 22 вставні модальні слова семантики впевненості (без/вне (всякого) сомнения, безусловно, бесспорно и т.д.). Застосовуючи зібрані дані для акумулювання даних про використання кожної одиниці, ми з’ясували, що кожна одиниця вживається з різною частотою в медіадискурсі. Ми перераховуємо лише мовні одиниці, на які припадає понад 1% контекстуальних ужитків: для концепту СУМНІВ: может быть (15.24%), возможно (11.27%), кажется (7.82%), вряд ли (7.2%), якобы (6.95%), наверное/наверно (6.69%), вроде (5.86%), будто (4.21%), как бы (3.84%), разве (3.75%), вероятно (3.51%), видимо (3.35%), вроде бы (2.16%), едва ли (2.01%), неужели (1.84%), как будто (1.65%), то ли...то ли... (1.39%), верно (1%). Для концепту ВПЕВНЕНІСТЬ: известно (16.66%), конечно (14.42%), правда (13.38%), действительно (10.44%), точно (7.14%), абсолютно (4.82%), обязательно (4.64%), понятно (4.4%), естественно (3.46%), безусловно (3.23%), уверенность (2.84%), верный (2.78%), уверенный (2.49%), разумеется (2.59%), решительный (1.7%).
Порівнюючи словникові визначення лексем, що використовуються як інтелектуально-емоційні номінатори сумніву та впевненості в мові, виявляємо, що інваріантне значення сумніву і впевненості також передається спеціалізованими маркерами. У дослідженні ми зосередилися на типових непрямих маркерах, що виражають семантику сумніву та впевненості. Вони створюють широкий спектр периферійних значень, взаємодіючи з іншими способами вираження думки, а саме: СУМНІВ: 1) сумнів з відтінком глузування, іронії; 2) сумнів – недовіра, невпевненість у вірогідності повідомлення; сумніви в істинності, реальності ствердження; 3) сумнів допустимість, невпевнена вказівка на можливість; 4) сумнів – припущення; 5) сумнів – незгода, заперечення; 6) сумнів з відтінком докору; 7) сумнів з відтінком захвату, подивування. ВПЕВНЕНІСТЬ: 1) тверда впевненість; 2) безальтернативність; 3) передбачуваність; 4) нормативність.
Образний складник концептів СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ становлять концептуальні метафори, метонімії та фразеологізми. Було з’ясовано, що концепти СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ взаємодіють з різними доменами, що утворюють орієнтаційні метафори (сумнів/впевненість у центрі), онтологічні метафори (предмети, рідина, речовина, люди, рослини, живі істоти, вогонь) та структурні метафори (локус, джерело звуку, повітря, почуття та емоції).
Концептуалізація сумніву та впевненості, зумовлена когнітивними метоніміями, дозволяє описати концепти через співвіднесення з експресивними, фізіологічними та поведінковими лінгвістичними метоніміями.
У дослідженні СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ пояснюються як психологічні стани, вони розміщені на шкалі впевненості, що визначається як ментальний континуум, який складається з заперечення, сумніву, здогадки, впевненості та твердження; між цими станами немає чітких меж. Компонентний аналіз епістемічних модальних дієслів допоміг встановити їх значення. Епістемічні дієслова в газетному дискурсі виступають у двох модальних значеннях: виділяються дієслова думки та припущення (думать, чувствовать, кажется, сомневаться, полагать, представлять, допускать), і дієслова знання та віри (понимать/понять, знать, верить, считать, доверять, уверен, известно, узнать, убеждать). Основні епістемічні модальні значення варіюються від повної вірогідності (асерторичні модальні значення) до середньої та слабкої впевненості (приблизні модальні значення), що залежить від комунікативного наміру мовця (фокусу).
Крім того, у розділі 2 і 3 вибудовується фреймова структура концепту СУМНІВ і концепту ВПЕВНЕНІСТЬ, що складається зі слотів та розширень. За допомогою дефініційного та компонентного аналізу концептів та їх вербалізаторів, метафоричного аналізу та аналізу словосполучень із номінантами сумніву та впевненості було виділено такі слоти та розширення: ПРИЧИНА/ДЖЕРЕЛО СУМНІВУ/ВПЕВНЕНОСТІ, що мотивує появу ЕМОЦІЇ/СТАНУ СУМНІВУ/ВПЕВНЕНОСТІ. ЕМОЦІЇ/СТАН СУМНІВУ/ВПЕВНЕНОСТІ ВПЛИВАЮТЬ позитивно («+») і негативно («-») на суб'єкт (АГЕНС, ПАЦІЄНС, ЕКСПІРІЄНЦЕР) сумніву/впевненості. РЕАКЦІЯ суб'єкта полягає у його ЗОВНІШНЬОМУ ЗОБРАЖЕННІ, ВНУТРІШНІХ ПОЧУТТЯХ, ОЦІНЦІ та ПОВЕДІНКОВІЙ РЕАКЦІЇ, що поділяється на НЕМОВНУ і МОВНУ. 11 концептуальних ознак, які заповнюють слоти та розширення, становлять ментальні одиниці концепту СУМНІВ і концепту ВПЕВНЕНІСТЬ: спрямованість, причиновість, тривалість, фазовість, локативна характеристика, інтенсивність, якість, кількість, зв'язки з перцептивною сферою, комбінаторність, оцінність.
Відповідно до взаємовідносин мовця, слухача та об'єкта мови в теорії мовленнєвого акту виокремлюють 5 типів комунікативних ситуацій залежно від того, як реалізується в них категорія сумніву/впевненості та невизначеності/визначеності. Якщо мовець і слухач знають об'єкт мовлення, у процесі мовленнєвого акту реалізується певна референція. Водночас, можливі три ситуації невизначеності: 1) мовець знає об'єкт неточно, слухач знає об’єкт мовлення; 2) мовець знає об'єкт неточно, слухач не знає об'єкта мовлення; 3) мовець знає об'єкт, але не хоче з якихось причин, щоб слухач дізнався, що йдеться про цей об'єкт. У третій ситуації можливі два варіанти залежно від обізнаності слухача: 1) слухач і мовець мають спільні знання, і слухач є одним з інсайдерів події, описаної мовцем, тому знає об'єкт референції, і тоді формується ситуація визначеності; 2) слухач не знає чи точно не знає об'єкта мовлення, і тоді виникає ситуація невизначеності.
Розділ 4 «Прагматична роль комунікативних стратегій сумніву та впевненості в медіадискурсі» присвячений вивченню ціннісно-прагматичного аспекту концептів СУМНІВ/УПЕВНЕНІСТЬ у медіадискурсі електронних ЗМІ України. Концепти СУМНІВ/УПЕВНЕНІСТЬ належать до сфери ступеня довіри до реальності. Згідно з теорією мовленнєвого акту Дж. Остіна, основними іллокуціями мовця, котрий бажає висловити сумнів, є: 1) інформувати адресата про сумніви щодо певної ситуації; 2) інформувати адресата про низьку оцінку, пов'язану з невпевненістю в реальності; 3) прояснити ситуацію, що викликає сумнів; 4) спонукати адресата до зміни світоглядних установок чи психологічного стану і настрою. Основні іллокуції мовця при вираженні концепту впевненості полягають у тому, щоб: 1) повідомляти адресату про впевненість у чомусь; 2) висловлювати очікування, прагнення; 3) спонукати адресата до дії. Аналіз 600 мовленнєвих актів, що виражають сумнів/упевненість, показує, що концепт СУМНІВ у дискурсі сучасних засобів масової інформації вербалізований у констативах (75%), квеситивах (11.7%), комісивах (5.7%), експресивах (5%), директивах (2 %). Концепт УПЕВНЕНІСТЬ реалізується через такі типи мовленнєвих актів: констативи (72%), директиви (14%), комісиви (6%), квеситиви (5.3%) та експресиви (2.7%).
На основі електронних ЗМІ України можна простежити реалізацію комунікативних стратегій і тактик для вираження семантики сумніву та впевненості. У дослідженні було виділено такі комунікативні стратегії, як стратегія вербального нападу, переконання, вербального захисту. Тактикою, що сприяє реалізації стратегії переконання, є тактика аргументації, яка здійснюється за допомогою субтактик «апеляції до авторитету», «апеляції до уникання шкоди та отримання користі». Тактика образи й глузування переважно зумовлює реалізацію стратегії вербального нападу. Основними комунікативними тактиками, що сприяють реалізації стратегії вербального захисту, є тактика виправдання та тактика контробвинувачення.
Перспектива наукового дослідження полягає у вивченні діахронного та міжкультурного варіювання вербальних актуалізацій концептів СУМНІВ і ВПЕВНЕНІСТЬ, що сприятиме розвитку історично заангажованого та компаративного напрямків лінгвокогнітивних студій.