АНАЛІЗ ПЕПТИДНОЇ СКЛАДОВОЇ ТКАНИН ЗА РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ОЖИРІННЯ У ЩУРІВ

КРЕНИЦЬКА, Д., РАКША, Н., САВЧУК, О. (2020). ANALYSIS OF PEPTIDE COMPONENT OF TISSUES UNDER THE CONDITION OF EXPERIMENTAL OBESITY IN RATS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 81(2), 55–59. https://doi.org/10.17721/1728_2748.2020.81.55-59

Ожиріння характеризується певним патологічним дисбалансом у механізмах протеолізу, наслідком чого є зростання у тканинах кількості деградованих білкових молекул, їхніх фрагментів та пептидного пулу. Незважаючи на значну кількість літературних джерел стосовно проблеми біохімії розвитку ожиріння, питання участі протеолітичних процесів у патогенезі ожиріння, їхніх особливостей та потенційних впливів на метаболізм вивчене недостатньо. Водночас поява у кровотоці атипових молекул білкової природи може бути важливою складовою зазначеної патології. Вивчення процесів утворення згаданих молекул може бути досить корисним при плануванні стратегій корекції розвитку цього патологічного стану, а охарактеризовані молекули можуть бути використані як маркерні молекули розвитку ожиріння. Результатами дослідження є виявлення змін кількісного та якісного складу пептидної складової фракції молекул середньої маси у тканинах щурів за умов експериментального ожиріння. Методом хроматографії, що поділяє за розмірами, показано зміни в кількості піків та молекулярній масі пептидних молекул у гомогенатах тканин щурів з ожирінням. Отримані результати свідчать про певний дисбаланс у системі протеолізу за розвитку ожиріння, спричиненого споживанням висококалорійної дієти, що може бути потенційною причиною появи певних нефізіологічних механізмів у функціонуванні метаболізму за зазначеної патології. Це, зі свого боку, може бути тригером розвитку супутніх патологій та ускладнювати корекцію метаболічного профілю за розвитку ожиріння. Подальші дослідження особливостей змін пептидного пулу у тканинах щурів сприятимуть кращому розумінню біохімічних процесів за умов цієї патології, що є важливим для розроблення підходів діагностики та лікування ожиріння. Вивчення потенційних механізмів розвиту дисфункціонування системи протеолізу та методів їхньої корекції може бути успішно застосовано при розробці стратегій лікування різноманітних патологічних станів організму, де відбувається певний дисбаланс у функціонуванні цієї системи.