ВИЗНАЧЕННЯ ПРОГНОЗНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РОДОВИЩ ПІДЗЕМНИХ ВОД ЗА ЕМПІРИЧНИМИ ЗАЛЕЖНОСТЯМИ

Шевченко, О., Кошляков, О. (2017). DETERMINATION OF FORECASTING TECHNICAL AND ECONOMIC INDICES EXPLOITATION UNDERGROUND WATER FOR EMPIRICAL RELATIONSHIPS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(78), 89–94. https://doi.org/10.17721/1728-2713.78.11

Мета роботи – установити внутрішні зв'язки між техніко-економічними показниками експлуатації родовищ підземних вод, проаналізувати сучасні фактичні дані, знайти способи визначення та уніфікувати розрахунки ціни одиниці готової продукції, податку за користування надрами, коефіцієнта рентабельності для випадків, коли більшість необхідних вихідних параметрів невизначені; обговорити метод визначення податку за користування надрами, регламентований Податковим кодексом, оскільки сутність податку не відповідає його назві. Результати. Розроблено два підходи до розрахунку податку за користування надрами: 1) шляхом визначення ціни одиниці товарної продукції через коефіцієнт рентабельності, потім – валового доходу і далі розрахунок податку з використанням коефіцієнтів, установлених ПКУ; 2) через емпіричні залежності між шуканим значенням податку та значенням валових витрат (залежності встановлено при обробці фактичних даних по багатьох підприємствах-надрокористувачах України). Коефіцієнт рентабельності рекомендується визначати як відношення середньобагаторічного (за 25 років) оподаткованого прибутку підприємства до середньобагаторічних валових витрат. Установлено характерні співвідношення оборотних, основних і виробничих фондів, а також наведено реальні сучасні значення рентабельності для різних груп підприємств. Аналіз показників прибутковості підприємств свідчить, що в 72 % випадків чистий прибуток менший за суму податків, що надходять до держави. Для підприємств, що видобувають мінеральні води і використовують їх для розливу в пляшки, частка участі оборотних фондів у виробничих лежить у межах 63…76 %, а відношення їх до основних фондів становить від 1,7 до 3,3. Установлено, що рентна плата за користування надрами становить близько 4,1 % від валових витрат з урахуванням коефіцієнта 0,7: КН Е П 0,0 вал 41 = × . Якщо коефіцієнт при вал 0,7 під час розрахунку податку. Е сягає 0,06 – це свідчить про неврахування коефіцієнта Практична значимість. Виявлені зв'язки між економічними показниками та закономірності розподілу показників для різних груп об'єктів-надрокористувачів дозволили спростити розрахунки важливих покажчиків прибутковості та рентабельності. Знайдені алгоритми для розрахунку тих показників, які вираховуються з невідомих прогнозних характеристик економічної діяльності підприємства-надрокористувача, допоможуть розробникам техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) оптимізувати розрахунки та звести до мінімуму невиправдані втрати надрокористувача. Крім того, знайдені емпіричні коефіцієнти допоможуть експертам виявляти помилки при перевірці ТЕО.