Німецький етнокультурний фон слов'янської фразеології: етимологічний коментар

Даниленко, Л. (2024). Німецький етнокультурний фон слов'янської фразеології: етимологічний коментар. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (36)), 41-46. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.36.07

Вступ. Обґрунтовується етимологія фразеологізмів слов'янських мов (укр. дати гарбуза, чес. dát někomu košem, слов. dať koš niekomu, пол. dać kosza komuś, хорв. dati košaricu komu, словен. dáti kómu košárico, серб. дати кому корпу; укр. понеділкувати, чес. mít modrý pondělek, хорв. plavi ponedjeljak, словен. plávi ponedéljek), пов'язаних із німецькою етнокультурою. Порівняно з лексичною етимологією, яка досягла індоєвропейського рівня реконструкції, фразеологія слов'янських мов є на етапі етимологізування окремих образних одиниць. Бракує одномовних етимологічних словників слов'янської фразеології, що в перспективі могли б стати підґрунтям для багатомовних словників. Звідси випливає актуальність нашого дослідження, мета якого – поглибити етимології фразеологічних германізмів, які різною мірою були засвоєні слов'янськими мовами.
Методи. Використано описовий, порівняльно-історичний, етнолінгвістичний методи аналізу.
Результати. На основі тлумачних та етимологічних лексикографічних джерел німецької мови досліджено фразеологічні германізми jemandem einen Korb geben, der blaue Montag у східнослов'янській, західнослов'янській i південнослов'янській групах слов'янських мов, а саме українській, російській, білоруській, чеській, польській, хорватській, словенській. Фразеологічні рецепції у слов'янських мовах підтверджено етнокультурними даними. Німецьку фразему ein Korb geben/ ein Korb bekommen ідентифіковано як генетичне джерело фразеологічного калькування у слов'янських мовах західнослов'янської і південнослов'янської груп (крім болгарської мови, діалекти якої виявляють образну спорідненість зі східнослов'янською фразеологією). Для східнослов'янської мовної групи семантика аналізованих фразем дати/ дістати гарбуза свідчить про типологічну, а не генетичну спорідненість. Зібраний мовний і літературний матеріал уперше, наскільки нам відомо, дозволяє засвідчити запозичення в польську мову з української мови через білоруську фрезеологізму dostać arbuza. Водночас ми кваліфікуємо запозичення української фраземи дати відкоша на позначення будь-якої відмови як німецьку кальку за посередництвом чеської й польської мов. Зауважено, що тлумачення чеської фраземи modré pondělí, запропоноване в новому "Академічному словнику сучасної чеської мови", на нашу думку, не може мати два різні значення, оскільки первісно вислів пов'язано з конкретною хронологічною датою.
Висновки. Дослідження генези фразеологізмів слов'янських мов є актуальним перспективним завданням для лінгвістів. Створення етимологічних фразеологічних словників національних мов сприятиме увиразненню національних та універсальних рис картини світу слов'ян в проекції на їхню історію й культуру.