Доктрина доказів XIX – початку ХХ ст.: англо-американська й континентальна традиції та їхній вплив на сучасне кримінальне процесуальне доказове право
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Погорецький , Микола Анатолійович
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
3
ISSN :
413-5372
Початкова сторінка :
53
Кінцева сторінка :
85
Цитування :
[APA 7] Погорецький, М. А. (2024). The Doctrine of Evidence of the 19th and Early 20th Centuries: Anglo-American and Continental Traditions and Their Influence on Modern Criminal Procedural Evidence Law. Вісник кримінального судочинства, (3), 53–85. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2024.3-4/53-85
[ДСТУ] Погорецький М. А. The Doctrine of Evidence of the 19th and Early 20th Centuries: Anglo-American and Continental Traditions and Their Influence on Modern Criminal Procedural Evidence Law. Вісник кримінального судочинства. 2024. no. 3. P. 53—85. DOI: 10.17721/2413-5372.2024.3-4/53-85 (date of access: 17.07.2026).
Стаття демонструє доктринально-порівняльну реконструкцію еволюції вчення про докази в ХІХ – на початку ХХ ст. в англо-американській, німецькій, французькій (романській), австро-угорській та російській імперській традиціях з опертям на дореволюційні джерела (до 1917 р.). Метою дослідження є отримання цілісного, верифікованого результату – доктринально-порівняльної реконструкції еволюції вчення про докази у XIX – на початку ХХ століття в межах англо-американської, німецької, французької (романської), австро-угорської та російсько-імперської шкіл із висновками про їхній вплив на сучасні моделі доказового права США, континентальної Європи та України. Методологія поєднує порівняльно-історичний і структурно-доктринальний аналіз за уніфікованою «матрицею» (поняття, властивості, класифікації, співвідношення доказів та улік, метод і стандарт оцінки, призначення доказів) із внутрішнім і міжсистемним зіставленням позицій авторів та їх інституційних контекстів. Додатково сформульовано періодизацію, що відображає послідовні інтелектуальні й процесуальні кроки від раціоналістичної програми до закріплених стандартів доказування та ролей учасників процесу.
Отримані результати включають: (1) аргументований перехід до моделі внутрішнього переконання як публічно мотивованої практичної готовності суду діяти; (2) узгоджену систему критеріїв придатності (належність, допустимість, достовірність/достатність) і їх операційне застосування до прямих та обставинних даних; (3) тлумачення «правила найкращого доказу» як методології безпосередності з поясненими й перевірюваними відступами; (4) логіку «гармонії сукупності» як стандарту достатності для непрямих доказів;
(5) інституційні запобіжники проти довільності оцінки (гласність, усність, безпосередність, перехресний допит, дисципліна протоколу). Окремо обґрунтовано вплив класичної доктрини на сучасне вчення про цифрові (електронні) докази: пріоритет первинних машинних записів і метаданих, вимога безперервного ланцюга збереження (chain of custody), пояснені та відтворювані відступи від первинності, прозора експертиза в межах компетенції та оцінка цифрових масивів за критерієм внутрішньої узгодженості й усунення розумних альтернатив. Наукова новизна полягає у поєднанні історико-доктринальної реконструкції з чіткими прикладними орієнтирами для цифрового доказування (чек-листи первинності, автентичності, відтворюваності, мотивації судового висновку). Практичне значення вбачається у можливості використання запропонованої «матриці» для уніфікації судової аргументації, розроблення процесуальних стандартів роботи з електронними носіями та підвищення відтворюваності судових рішень. Свідоме обмеження джерельної бази дореволюційними працями забезпечує чистоту порівняльного аналізу й дозволяє коректно простежити спадкоємність класичних принципів у сучасних умовах цифрової трансформації правосуддя.
Отримані результати включають: (1) аргументований перехід до моделі внутрішнього переконання як публічно мотивованої практичної готовності суду діяти; (2) узгоджену систему критеріїв придатності (належність, допустимість, достовірність/достатність) і їх операційне застосування до прямих та обставинних даних; (3) тлумачення «правила найкращого доказу» як методології безпосередності з поясненими й перевірюваними відступами; (4) логіку «гармонії сукупності» як стандарту достатності для непрямих доказів;
(5) інституційні запобіжники проти довільності оцінки (гласність, усність, безпосередність, перехресний допит, дисципліна протоколу). Окремо обґрунтовано вплив класичної доктрини на сучасне вчення про цифрові (електронні) докази: пріоритет первинних машинних записів і метаданих, вимога безперервного ланцюга збереження (chain of custody), пояснені та відтворювані відступи від первинності, прозора експертиза в межах компетенції та оцінка цифрових масивів за критерієм внутрішньої узгодженості й усунення розумних альтернатив. Наукова новизна полягає у поєднанні історико-доктринальної реконструкції з чіткими прикладними орієнтирами для цифрового доказування (чек-листи первинності, автентичності, відтворюваності, мотивації судового висновку). Практичне значення вбачається у можливості використання запропонованої «матриці» для уніфікації судової аргументації, розроблення процесуальних стандартів роботи з електронними носіями та підвищення відтворюваності судових рішень. Свідоме обмеження джерельної бази дореволюційними працями забезпечує чистоту порівняльного аналізу й дозволяє коректно простежити спадкоємність класичних принципів у сучасних умовах цифрової трансформації правосуддя.
Ключові слова :
doctrine of evidence relevance admissibility reliability sufficiency inner conviction best evidence rule circumstantial evidence publicity immediacy cross-examination expert opinion digital evidence metadata chain of custody harmony of totality comparative legal analysis рre-trial and trial proceedings доктрина доказів належність допустимість достовірність достатність внутрішнє переконання правило найкращого доказу непрямі докази гласність безпосередність перехресний допит експертний висновок цифрові докази метадані ланцюг збереження гармонія сукупності порівняльно-правовий аналіз досудове і судове провадження
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
690.31 KB
Контрольна сума :
(MD5):fb1d0f260de215952c2b5ed03407af9a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International