Діалог представників служб першої допомоги з травмованим комбатантом в умовах фронту: конструювання комунікативного тренінгу
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 вересня 2024 р.
Автор(и) :
Крисанова, Марина
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
3
ISSN :
1728-2217
Початкова сторінка :
14
Кінцева сторінка :
21
Цитування :
[APA 7] Любашенко, О., & Крисанова, М. (2024). Діалог представників служб першої допомоги з травмованим комбатантом в умовах фронту: конструювання комунікативного тренінгу. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences, (3), 14–21. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2024.59.14-21
[ДСТУ] Любашенко О., Крисанова М. Діалог представників служб першої допомоги з травмованим комбатантом в умовах фронту: конструювання комунікативного тренінгу. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences. 2024. № 3. С. 14—21. DOI: 10.17721/1728-2217.2024.59.14-21 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ . Комунікативні студії у професійному дискурсі дають відмінні результати, якщо їх трансформовано у практикуми й тренінги. Конструювання професійних тренінгових програм у сучасній освіті неодмінно повинно містити комунікативний складник. Науковцям, зацікавленим цією темою, за понад 70 років активної уваги до полегшення травматичного досвіду військових конфліктів, доводиться ретельно збирати цінний навчальний матеріал з різних праць лінгвістів, психотерапевтів, військових медиків, душпастирів. Це є підґрунтям для моделювання професійних діалогів з травмованими комбатантами і запобігання помилкам у розумінні їхнього емоційного стану.Методи . Аналіз світової практики навчання сервісів першої допомоги і комбатантів доводить, що підготовка військовослужбовця має складатися, крім іншого, із вправляння у використанні емоційної мови в діалозі першої допомоги. Створення засад комунікативного тренінгу відбулося із залученням методів абстрагування й логічного узагальнення, опитування, звітів, персонального інтерв'ю та свідчення учасників діалогового спілкування в зоні бойових дій. Фіксування емпіричних даних забезпечено методами спостереження та конверсаційного аналізу, за концепцією Дж. Херітеджа і С. Клеймана.Результати . Отримані дані від 14 комбатантів, які перебувають або перебували в зоні бойових дій у період повномасштабного російського вторгнення в Україну із березня 2022 до березня 2024 р., а також їх порівняння із даними попередніх етапів дослідження з 2015 р., дають змогу констатувати, що грамотна інтерпретація емоційної мови є передумовою успішного професійного діалогу. Визначивши головні типи емоцій і станів, які властиві комбатантам в момент травми, авторки виокремили три типи першого професійного діалогу допомоги: алгоритмізація, рефокусування, фасилітація. Для їх тренування спроєктовано програму навчання спілкування на етапах аналізу комунікативної ситуації і мовних сигналів про емоцію, яку переживає постраждалий/-ла, добору мовних одиниць, конструювання реплік у відповідь, апробації діалогу і рефлексії.Висновки . П редставлене у статті дослідження зумовлює пропозицією організації комунікативних тренінгів, зокрема у військових вишах України. Тренінговий план, на думку авторок, надає навчальну основу для розвитку у військовослужбовців діалогічних навичок: відстеження емоційних реакцій і їх вираження; зміцнення довіри та виклику позитивних емоційних реакцій співрозмовника; використання мовних прийомів для встановлення емоційної взаємодії з травмованим бійцем, заохочення його / її до участі в діалозі.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
394.26 KB
Контрольна сума :
(MD5):414157dbc7b0bd1bb3a4b86d0a6424ab
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International